У травні бельгійське видання “24 Brussels” оприлюднило цікавий матеріал, присвячений діяльності у росії та в інших юрисдикціях корпорації “TÜV Austria”, яка очевидно має системні зв’язки з російським тіньовим флотом. Аналіз експертами нашої Асоціації матеріалів, пов’язаних із діяльністю цієї структури дозволив нам встановити додаткові важливі обставини, які свідчать про її використання російською військовою машиною, зокрема й щодо окупованого Криму.
Наприкінці 2025 року у Москві помер Геннадій Воронін, один з ключових архітекторів сучасної мілітарної моделі розвитку росії, проте його “справа життя” й “спадкоємці” продовжують активну діяльність у глобальній мережі російських спецслужб та потребують на окремий аналіз та висвітлення.
Воронін все життя працював на радянських виробництвах озброєнь, та основну кар’єру зробив у міністерстві суднобудівної промисловості, де розпад СРСР він зустрів заступником міністра.
Серед іншого під його кураторством утворювалися системи управління військових кораблів, а з 1992 року Воронін став заступником очільника російського Держкомітету з оборонних галузей промисловості, де він так саме обіймався флотом та його системами керування.
Але паралельно публічні інтереси Вороніна стали концентруватися на питаннях сертифікації та стандартизації, та після формального завершення управлінської діяльності він очолив “Всеросійську організацію якості” із її медійним рупором “Стандарти та якість”.
Також в орбіті його інтересів опинилася “Міжнародна асоціація якості – СовАсК”, переутворена у 2001 році з “Радянської асоціації якості”, у яку, до речі, тривалий час входила й “Українська асоціація якості”.

При цьому за спільною московською адресою “СовАсК” та “Всеросійської організації якості” знаходиться й виконавчий комітет Електроенергетичної Ради СНД, а сам Воронін в останні роки був рупором такої специфічної структури як “Рада з громадських нагород Об’єднаних Націй”.
До ООН ця “Рада” ніякого відношення, звісно, не мала та фактично стала черговою спробою розбудови мережі російської розвідки, під парасолькою “іноземних представництв Ради” та її “нагороджень.”
Увага російських спецслужб до “сертифікації та стандартизації” завжди мала особливо прискіпливий характер. Достатньо вказати на такі знаряддя Кремля, як “Російський морський регістр судноплавства”, “Асоціація Русскій Регістр”, “РР-БелЦентрСерт”, “НІКІМП” й тому подібні.
Тому не дивно, що й оперовані Вороніним та його кураторами з російських спецслужб “Всеросійська організація якості” та “СовАсК” стали ключовими знаряддями промислового шпигунства та впливу на економічні процеси, при чому не тільки на пострадянському просторі.
Підтвердженням цьому став спадкоємець та учень Вороніна, Дмітрій Ярцев, обраний, причому дуже поспішно та навіть із “гнучким тлумаченням процедури” новим президентом “Всеросійської організації якості” у грудні 2025 року.
Новообраний президент особливо не приховував, що надалі основними завданнями організації стануть утворення структур впливу рф у міжнародних об’єднаннях стандартизації, просування агентури російської розвідки під виглядом “російських експертів зі стандартизації” та підкуп ключових гравців третіх країн у цій сфері під виглядом “просування російських премій”.
За цими напрямами Ярцев дійсно має величезний досвід, оскільки раніше він працював у російських структурах від ключового морського класифікаційного товариства “Det Norske Veritas” (“DNV”), та максимально авторитетної організації із сертифікації “British Standards Institution” (“BSI”), та представляв росію в комітетах Міжнародної організації із стандартизації (International Organisation for Standardisation, ISO).
Примітно, що під час роботи в “BSI” Ярцев багато уваги приділяв залученню до відповідних процесів “стандартизації та сертифікації” сумнозвісної “Лабораторії Касперського”. Втім, з 2020 року та дотепер Ярцев є співзасновником більш примітної структури, а саме московської фірми “Тюф Аустрія Стандарти і Соотвєтствіє”.
Ця структура є російською донькою глобальної структури у сфері стандартизації та сертифікації “TÜV Austria” зі штаб-квартирою у Відні, істотна активізація роботи якої у рф помітна з 2020 року.

Одразу додамо, що співзасновниками московської “Тюф Аустрія СіС” є Олексій Занєгін, Максим Єкатерінін та Дмитро Ярцев, які так саме є ключовими російськими функціонерами у сфері “стандартизації та сертифікації”, та залишили свій слід у ще одній подібній структурі, а саме в “Євразійському центрі стандартизації”.
Утім, усі вони, як й генеральний директор “Тюф Аустрія СіС” Ігор Іванов, примітний хіба що зміною прізвища на Хрєнов із невідомою метою, не є такими балакучими головами, як Ярцев, який серед іншого, повідомляв про австрійську сертифікацію Євразійського банку розвитку та про сприяння з боку “Тюф Аустрія СіС” російсько-індійській економічній співпраці.
Крім того, московська “Тюф Аустрія СіС” заявляла про партнерські відносини с такими структурами, як “Новоліпецький металургійний комбінат” Володимира Лісіна, “Газпром Нєфть”, “Каспійський трубопровідний консорціум”, “Росатом”, “Роснєфть” тощо. Варто нагадати, що структури Лісіна, тісно пов’язані із російським тіньовим флотом, досі не перебувають під санкціями та оперують у низці країн Євросоюзу, включаючи Бельгію, Нідерланди тощо.
Примітно, що “TÜV Austria” під керівництвом Ярцева так саме максимально активно співпрацює із тією самою парасолькою російських спецслужб, “Лабораторією Касперського”, яка раніше просувалася Ярцевим у діяльність “BSI”. На цій підставі у 2022 році “TÜV Austria” було заявлене про заснування “першої у світі схеми сертифікації штучного інтелекту” “Trusted Artificial Intelligence”.
Така “співпраця”, серед іншого, дозволила забезпечити діяльність системи “управління інформаційною безпекою” “SberCloud” ключової державної російської установи – “Сбербанку”. Аналогічно, “Тюф Аустрія СіС” здійснила сертифікацію центрів обробки даних, високошвидкісних каналів зв’язку, апаратного та програмного забезпечення в «Газпром Нєфть».
Відносно “Каспійського трубопровідного консорціуму” слід додати, що його остання описана публічно сертифікація з боку “Тюф Аустрія СіС” відбувалася восені 2021 року, її проводило до 40 інспекторів, а процес контролював тодішній голова торгівельного представництва Австрії в росії Рудольф Лукавскі.

Серед іншого саме “TÜV Austria” “без зауважень” сертифікувала у консорціумі процеси транспортування і відвантаження нафти, роботу випробувальних лабораторій, технічне експлуатаційне обладнання, управління персоналом і його навчання, транспортне і матеріально-технічне забезпечення тощо.
При цьому “Тюф Аустрія СіС” активно проводить сертифікацію російських військових структур, зокрема федерального державного унітарного підприємства “Приборостроительный Завод”, яке розташоване у Челябінській області та спеціалізується на виготовленні зброї та боєприпасів, та має “представництво в республіці Крим”.
У 2020 р. “Тюф Аустрія СіС” сертифікувало цю структуру за 997.5 тисяч рублів (контракт 57405000428190007380000) “на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2013”.
Сталим партнером “Тюф Аустрія СіС” є “науково-виробниче підприємство” “Спецтек”, із співвласниками Владіміром Іоршем Владімір та Сергієм Бєловим, яке раніше надавало послуги з технічного супроводження допоміжних суден “Атомфлот” (контракт 55192110268170002350000 та інші), та з тестування програмного забезпечення науково-виробничого об’єднання “Аврора” (контракт 57802463197160005210000 та інші).
“Аврора” займається створенням “бойових інформаційно-керуючих систем для надводних кораблів, підводних човнів, підводних апаратів, морських та річкових суден усіх типів та класів”, “тренажерів для навчання екіпажів кораблів та суден різного призначення, підводних апаратів”, “автоматизованих систем управління виробничими, технологічними та енергетичними об’єктами, об’єктами транспорту та портовими спорудами, технологічними процесами видобутку, переробки та транспортування нафти та газу”.
Таким чином очевидно, що діяльність “спадкоємців” Вороніна у сфері військового суднобудування отримала під парасолькою “Тюф Аустрія СіС” істотний практичний розвиток.
Додамо, що дочірнє підприємство “Спецтек”, “Спецтек Мурманск” податковий код 5190113200 сертифікує російські установи у сфері рибальства та океанографії, той самий “Атомфлот” та мурманську компанію “Скадар” код 5191324073, яка займається масштабною торгівлею нафтопродуктами та має ліцензії на морські перевезення небезпечних вантажів.
При цьому сертифікація “Скадар” провадился спільно з згаданою вище “Асоціацією з сертифікації” “Русский Регистр”, податковий номер 7801319747.
“Русский Регистр”, який зазначений партнером “Спецтек”, є сертифікаційною структурою, ув’язаною із діяльністю “Російського морського регістру судноплавства”, що масово використовується у переведенні тіньового флоту росії під прапор рф.

Крім того, “Спецтек” має угоди про співробітництво з такою морською класифікаційною структурою Норвегії, як “Det Norske Veritas”, де, як вказане вище, працював зазначений Ярцев, та з розташованим на окупованій території України незаконним “Донецьким національним технічним університетом”.
Також саме “TÜV Austria” тривалий час супроводжувала такий міжнародний онлайн-сервіс пасажирських та вантажних перевезень як “InDriver”, що діє на підставі мобільного додатку в більш ніж 30 країнах світу.
Публічним бенефіціаром цього знаряддя російських спецслужб виступає уродженець Якутську Арсен Томскій, для уникнення санкцій після масштабної агресії проти України у 2022 році цей діяч перейменував цю систему в “InDrive”, передислокував більше тисячі її російських співробітників на Кіпр та в Казахстан та сам проживає в Каліфорнії під виглядом “противника війни”.
Власне “TÜV Austria”, зокрема “TÜV Austria Cert Gmbh” є міжнародною групою компаній, які проводять сертифікацію виробництв, установ та підприємств на відповідність міжнародним стандартам, насамперед ISO, здійснюють відповідну експертну та тренінгову діяльність.
Водночас ця корпорація не є класифікаційним товариством та не видають суднові документи, передбачені морськими конвенціями, які б визнавалися адміністраціями прапору та використовувалися власниками та судновласниками.
Але при цьому “TÜV Austria” може співпрацювати із такими класифікаційними товариствами, надаючи їм власні експертні та тренінгові потужності в тих сферах, де немає регуляції морськими конвенціями (прикладом, сертифікація викидів парникових газів чи окремих вузлів та агрегатів, екологічний аудит тощо).
Крім того, сертифікація від “TÜV Austria” охоплює підприємства з видобування, перероблення та наземного перевезення нафтопродуктів, що має прямий та істотний вплив на діяльність російського тіньового флоту. Серед іншого структури “TÜV Austria” надають послуги із сертифікації на цих об’єктах систем тиску (Pressure Vessel Inspection Services) та цілісності інфраструктури (Asset Integrity Service).
Дочірні структури “TÜV Austria” надають відповідні послуги у Шанхаї (“TÜV Austria Shanghai Co. Ltd.”), в Туреччині (“TÜV Austria Turk B.E. ve GHLŞ”), Єгипті, а також у Польщі, Румунії, Бельгії та інших країнах Євросоюзу. Активно займається сертифікацією нафтогазового комплексу й дочірня структура цієї корпорації у Баку, а саме “TÜV Austria Azerbaijan LLC”, очолювана Улькар Гулієвою.
Не дивно, що практично уся енергетична сфера Австрії, як ключового енергетичного хабу Європи, перебуває під сертифікацією “TÜV Austria”. У той самий час “TÜV Austria” спільно з австрійською нафтогазовою компанією “OMV” (“Österreichische Mineralölverwaltung AG”) у 2020 році створили у Відні “освітній центр для працівників та керівників нафтогазової промисловості” – “TÜV Austria Akademie GMBH”.

Примітно, що багаторічний функціонер цього центру Стефані Кірчхоф, яка багаторазово відмітилася із вказаним Ярцевим на всіляких “освітніх заходах для сфери сертифікації” у росії, тепер працює у “ÖBB-Business Competence Center GmbH”, тобто ключовому логістичному хабі австрійської залізниці.
Крім описаної вище сертифікації нафтогазового та морського сектору у вимірі надання документації щодо стандартів ISO підприємствам та установам (не суднам) морська активність спостерігається у діяльності турецької структури “TÜV Austria Marine” з Бодруму (спеціалізується на прогулянкових суднах та яхтах) та йорданської структури “TÜV Austria Jordan” з Амману, яка пропонує послуги зокрема й з морської сертифікації суден.
Також виявлене сертифікацію 2021 р. від “TÜV Austria” для грецької компанії “Cubic Marine Logistics” з Афін, яка є головною компанією цієї країни та узагалі важливим гравцем світового ринку з постачання вузлів та агрегатів для ремонту морських суден, зокрема й танкерів; очевидно що ремонт танкерів тіньового флоту, ув’язаних із грецькими власниками, відбувається саме через цю компанію, при цьому один з грецьких менеджерів у “TÜV Austria”, Харалампос Ангелудіс, має широкий досвід у морській індустрії.
Водночас найбільш примітним прикладом участі описаного концерну у діяльності російського нафтогазового сектору є проєкт “Сила Калита” (“Sila Kalite”), у якому “TÜV Austria” є ключовим акціонером відповідної компанії, зареєстрованій у 2007 році у турецькій Бурсі, та її клону “Sila Industry”.
Генеральним директором цієї структури, яка здійснює сертифікацію десятків проєктів нафтогазового сектору у росії, Азербайджані, Туреччині та Туркменістані, є Янкі Унал, номінальним власником заявлений Халі Баттал, а менеджмент компанії здійснюють його родичі Озгур Баттал, Онур Баттал тощо.
Конкретні реалізовані проєкти ані “TÜV Austria”, ані “Sila Kalite” наразі не рекламують, але вдалося з’ясувати, що в їх рамках, серед іншого було проведене сертифікацію термінала з виробництва та перевантаження зрідженого природного газу в російському порту Висоцьк на Балтиці та відповідного газопроводу-відведення, отримувачем послуг була російська структура «Кріогаз-Висоцьк».

А тому не дивно, що у “Sila Kalite” наявний окремий, непублічний, офіс у Петербурзі, який очолює турчанка Серен Бойсан, із робочою назвою “Lakhta Center Multi-Function Complex Project” розташований прямо у штаб-квартирі “Газпрому” в хмарочосі “Lakhta Center”.
Таким чином діяльність “TÜV Austria” виходить далеко за межі надання російському нафтогазовому комплексу окремих комерційних послуг. Можна стверджувати про щонайменш системний симбіоз російських спецслужб, енергетичних олігархів Кремля та топ-функціонерів “TÜV Austria”; а російський підрозділ цієї корпорації очевидно повністю контролюється не віденськими бізнесменами, а російськими генералами розвідки.
Відповідно діяльність “TÜV Austria” потребує як на максимально глибокий контроль з боку компетентних органів демократичних країн, так й на санкційне реагування, щонайменш у вимірі підрозділів та функціонерів, які обслуговують російську економіку та її мілітаризацію.

Схожі записи