У рамках сталої співпраці з органами та посадовими особами Об’єднаних Націй наша Асоціація направила інформування до Консультативного комітету Ради ООН з прав людини для використання у його дослідженні, присвяченому досягненню соціальної справедливості за допомогою правового забезпечення економічних, соціальних та культурних прав національними судами.
У цьому інформуванні, підготовленому Анною Приходько, Олесею Цибулько та іншими експертами та опублікованому зараз на офіційних веб-ресурсах ООН, нагадується про незаконну заборону росією Меджлісу кримськотатарського народу як його представницького органу, а також про сотні індивідуальних скарг кримських татар, спрямованих до Європейського суду з прав людини стосовно аспектів репресій, дискримінації та незаконної заборони Меджлісу.
В інформуванні АРК знову наголошується, що з 2016 року українська влада ухвалила низку стратегічних та програмних документів, що стосуються процесів реінтеграції Криму після його деокупації; ці документи включають аспекти реалізації прав корінних народів, у тому числі соціальних та економічних прав, а також права на правосуддя.
Крім того, у документі згадуються етапи процесу легалізації Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу України.
В інформуванні АРК наголошується, що у контексті досягнення соціальної справедливості за допомогою правового забезпечення економічних, соціальних та культурних прав національними судами необхідно враховувати вимоги Римського статуту, Женевських конвенцій та Додаткових протоколів, а також моделі перехідного правосуддя — особливо в умовах бойових дій, міждержавних конфліктів, актів агресії та іноземної окупації, які торкаються корінних народів.
В інформуванні АРК також додається, що органам ООН слід брати до уваги такі питання, як дезінформація, насильницькі зникнення, незаконне позбавлення волі та накладення штрафів, мова ворожнечі, расова дискримінація та політика геноциду, спрямовані проти права корінних народів на правосуддя у зонах конфліктів та зонах, що знаходяться під ефективним контролем іноземної держави; це стосується, зокрема, викликів, що зберігаються екологічним, економічним і соціальним правам корінних народів.
Нарешті, як резюмується в інформуванні АРК, необхідно враховувати роль представницьких органів корінних народів, включаючи питання їхньої легалізації та співпраці з міжнародними структурами. національними органами влади, НУО, а також сферами охорони здоров’я та науки у справі забезпечення та захисту права корінних народів на охорону здоров’я; при цьому слід брати до уваги питання діяльності відповідних національних судів.
