Днями сумнозвісний “путінський духівник” та “митрополит Сімферопольський та Кримський” Тихон (Шевкунов) вирішив відзначитися новою піар-ініціативою, пов’язаною з його “дітищем”, пропагандистським новоробом на руїнах античного Херсонеса, а саме ідеєю спорудити там “антикафе” з “робочою назвою “У Хрюнстона і Кобі”.
Назва даному комерційному об’єкту “Нового Херсонеса”, ймовірно, з прицілом “на молодь”, Тихін, не мудруючи лукаво, почерпнув з кличок двох своїх собак, нагадавши в соцмережах також і про те, що у нього є, на додаток до них кіт по прізвисько Владика.
Зазначимо, що раніше той же Тихін “прославився” лише згоном кримських студентів на “нічний молебень” у херсонеському новобудові та зносом ротонди на місці ймовірного хрещення князя Володимира, але також і “відкриттям” проритої військовими окупантів, у вигляді “незапланованого проєктом” водостоку, “річки Героон”, заявивши що нібито Володимир “хрестився саме там”.
Назву цього штучного дренажу “засланий митрополит” придумав сам, почерпнувши її, щоправда, не з якихось християнських текстів, але з античного, тобто цілком язичницького іменування цвинтарів, тобто як річку мертвих.
Тепер же, після анонсу “собачого антикафе” Тихону дійсно вдалося відкрити портал у інший світ, правда в контексті реагування на “доленосну ініціативу” від севастопольців у соцмережах.
Релігійні городяни ставлять риторичні питання “можливо, тварини тепер теж можуть бути православними”, вказуючи що “це ж яке приниження ми ще повинні пройти”, “хто додумався до такого предмета улесливості та приниження парафіян”, коли “вирішили увічнити імена улюблених собак священнослужителя”, говорячи про “бісовщину” і що “Тихонові все можна, він же владика”.
Інші севастопольці у відповідь “безневинно цікавляться” тим, чи буде “відвідування закладу, названого собачими прізвиськами, ображати почуття вірян”, відразу відповідаючи самим собі, що “це ображатиме навіть почуття безвірних”.
Вони констатують, що у “колиски православ’я” від “путінського сповідника”, “найменування з міфології та собачих кличок”, де від “річки мертвих, перейшли до собачих прізвиськ”, що “нагадує “Хрюша і Степашка”.
Також городянами саркастично зазначено, що “антикафе” відповідає загальній концепції даного новоробства як “антимузея”, що “маразм міцніє”, а також, що “це заклад для квадроберів… судячи з назви”, підкреслюючи “безглуздість і шкідливість цієї мишачої метушні”.
Не вразили севастопольців і “політично актуальні” заяви Тихона про свого пса, що він “мав називатися Вінстон, оскільки англосаксонська порода, але оскільки ми маємо недружні стосунки, поки він Хрюнстон”.
З цього приводу “гадючої ​​англійки” в особі митрополичого бульдога, городяни вказали: “таке враження від прочитаного, що знаходжуся в паралельній реальності” і “що тепер з цими знаннями робити? Сподіваюся, інших вихованців для увічнення їх кличок він не завів”.
Севастопольці констатують, що “якщо можна було за багато мільярдів … грошей побудувати псевдоісторичне “городище”, яке не має ні найменшого відношення ані до історії, ані до греків, ані до християнства, то й творити на цій території можна що завгодно”, додавши, що у Херсонеса “потрібно лише поміняти назву, щоб не плутати зі святими місцями. Наприклад, залишити лише першу частину від назви стародавнього міста. Три літери – цілком достатньо”.
Як альтернатива, новобудову Тихона пропонують назву “Ньюхерс”, з “наголосом на перший склад”, а також, “відповідно до його суті”, “Tihon Dreamland”, вказуючи, що “на якісь глюки та психоделію перетворили наш Херсонес, якого вже немає. Паркани головне та попівські господарські будівлі з барами”.
Також із сарказмом зазначається, що “нудно, даєш Новий Херсонеський антистриптиз та антиказино”, і що “можливо скоро з’явиться там пивоварня”, а заклад назвати пропонують як “Антикафе псарня імені товариша Шевкунова”.
Городяни називають цей “антимузей” з його “антикафе” торгово-розважальним центром, зазначаючи, що “так до нього і варто ставитися. Православ’я, історія тут ні до чого. Не ходив туди і не піду, бо якщо й доведеться йти повз – все одно знаю, що зліплено все нашвидкуруч в останні роки, при цьому половина грошей пішла на особисте збагачення іванових та інших причетних”, згадуючи сумнозвісного спільника Тихона і Сергія Шойгу, “головного військового будівельника” від агресора.
Констатується, що у новоділі “відразу губиться те почуття автентичності, за що ми любили справжній Херсонес”, де “можна було гуляти берегом моря без … новоробів, парканів та охорони”. Заявляючи про те, що “опоганили та спотворили мій Херсонес”, городяни пишуть, що “у нас хоч пам’ять залишиться про те, справжній музей-заповідник”.
Інший севастополець пише, що “я теж більше не ходжу на Херсонес. Він залишився в моїй пам’яті, у серці, той усіма коханий і рідний Херсонес”, а інший городянин, резюмуючи нинішній піар Тихона у його мотивації, підбиває базовий підсумок: “мабуть, справи у Нового Херсонеса зовсім погані, якщо реклама про нього з кожної праски”.
Додамо, що вся ця історія з Хрюнстонами яскраво підкреслює віддаленість кремлівських “православних ортодоксів” не лише від християнства чи від релігії у цілому, але й від реальності та здорового глузду.

Схожі записи