Як і слід було очікувати, російські спецслужби не втрачають нагоди влаштувати максимум “шуму з нічого” навколо 80-річного ювілею Ялтинської конференції 1945 року. Втім на проведених і запланованих “звітних заходах” у них “трохи декого” не вистачає, а саме – представників третіх країн, з якими агресор нібито “ось-ось укладе” нову “ялтинську угоду”.
Наприклад, на проведеному в окупованому Сімферополі “відеомосту” з Москвою 3 лютого загарбники змогли пред’явити тільки такі “говорючі голови”, як пропаленого “музейника російського світу” Андрія Мальгіна, відомого в Європі та США хіба що своєю співучастью у мародерстві агресором творів мистецтва у 2022 році в Херсоні, а також “проректора Кримського федерального університету” Андрія Юрченка.
З їхніх московських візаві на даному шоу були представлені така затята агентура російської розвідки від сумнозвісного “російського військово-історичного товариства”, як Михайло М’ягков та Олексій Плотніков.
І якщо ще кілька років тому кремлівським режисерам вдавалося витягнути, у ролі “вільних вух”, під балачки цих діячів про “велику перемогу” і “новий світопорядок”, якусь європейську професуру, то тепер вислуховувати одкровення москвичів про “новий нюрнберзький трибунал” та “розділ світу між росією, Індією та Китаєм” довелося виключно кримським колаборантам.
“Рівень дискусії” чергових “вершителів доль світу” тут ілюструє “ключове питання” цього заходу – перейменовувати окупантам вулицю Рузвельта в Ялті чи ні.
Відповідні “глибокодумні роздуми” Юрченка, який, до речі, зробив свою кар’єру саме за “українських націоналістів”, шляхом публікації книг, у тому числі і про радянський тоталітаризм, максимально контрастують, серед іншого, з його ж публікацією 2010 року про Ялтинську конференцію.
Тоді Юрченко розповідав не лише про жорсткість тоталітарної системи СРСР, а й цитував учасників заходу 1945 року, про те, що “нарада трьох держав є дуже привілейованим клубом”, де “вступний внесок” дорівнює “5 мільйонам солдатів або відповідному еквіваленту”.
Очевидно, що сьогодні, навіть якби хтось і вирішив зажадати і прийняти від кремлівського режиму такі внески, то пред’явити російському режиму тепер було б геть нічого.
А тому у кремлівських пропагандистів у рукаві залишаються такі “уламки колишньої слави”, як засалені шістки рівня Мальгіна, а також “запаморочливі” загрози світовій спільноті “знести пам’ятник 32-му президенту США” в окупованому Криму, якщо “Трамп погано поводитиметься”.
