Як наша Асоціація повідомляла раніше, в Києві 4-5 липня пройшла Міжнародна конференція «Захист культурної спадщини та протидія культурному стиранню у збройному конфлікті: нові виклики та досвід України». У Форумі взяли участь представники Уряду України, прокуратури, ЮНЕСКО, вітчизняні та зарубіжні експерти, правозахисники, юристи, журналісти та громадські діячі.
Прес-аташе Асоціації вдалося поспілкуватися з організаторами, учасниками та гостями конференції. Під час відвертого діалогу кожен зі співрозмовників розповів про місце “кримського кейсу” в діяльності своєї організації, а також плани і наміри з підтримки України у протистоянні російській агресії.
Пані К’яра Децці Бардескі, голова Бюро ЮНЕСКО в Україні, відповідаючи на запитання щодо “кримського кейсу”, розповіла про системну роботу цієї міжнародної структури зі спостереження та постійного моніторингу ситуації на анексованому півострові.
“Дякую за це запитання. Напевно всім відомо, що в 2014 році наші країни-члени звернулися до ЮНЕСКО з проханням провести прямий моніторинг стану ситуації в Криму в сферах мандату ЮНЕСКО. Отже, це, передусім, культура, освіта, становище журналістів. Двічі на рік ЮНЕСКО готує доповідь про ситуацію в Криму. Отже, наш прямий моніторинг здійснюється шляхом збору інформації, яку ми отримуємо від партнерів, неурядових організацій, професіоналів, із незалежних джерел. І ми всіх закликаємо об’єднати в нашому звіті різні голоси, у тому числі з боку власне ЮНЕСКО, ООН, Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ICOMOS) як статутних органів Конвенції 1972 року. Тому ми проводимо регулярний моніторинг. Загалом для достатньої точності, а також із початком бачення нами повного масштабу, голова Виконавчої ради ЮНЕСКО також організовує інформаційну сесію для держав-членів. Отже, країни-члени, як ви знаєте, є середнім органом у системі для постійного інформування та адвокації”, – заявила К’яра Децці Бардескі.
За її інформацією, наступний звіт буде представлено державам-членам на найближчому засіданні Виконавчої раді ЮНЕСКО.
“З 2022 року, з моменту повномасштабного вторгнення, коли ЮНЕСКО почало документувати факти шляхом дистанційного аналізу супутникових зображень, до об’єктів, які потребують моніторингу, також були включені об’єкт всесвітньої спадщини в Криму. Проте, чи ви знаєте та бачите, ми не маємо, як і всі інші міжнародні партнери, я маю на увазі ООН, можливості відвідувати півострів, ми не маємо прямого доступу”, –підкреслила вона.
У свою чергу, Асоціація звернулася з конкретним питання про “кримський кейс” у світовому захисті культурної спадщини після 2022 року до пана доктора Еріка Клейна, Координатора з питань культурної спадщини та збройних конфліктів в Україні Агенції культурної спадщини Нідерландів у Міністерстві культури, освіти та науки цієї країни.
“Отже, якщо відповісти на ваше запитання, що ми робимо конкретно для Криму: ми дивимося на Україну як на єдину з півостровом країну. Отже, у нас немає конкретної окремої політики щодо Криму, але наша основна політика і напрямок дій – підтримати Україну всюди, де ми можемо, та, звичайно, закінчити цю війну якнайшвидше, і щоб справедливість остаточно перемогла. Також ми підтримуємо питання компенсації. Насправді і ми багато чому вчимося в України. …З точки зору вашої спадщини ми також хочемо вчитися в України. І ми маємо контакт із Міністерством культури та інформаційної політики, що дуже добре, і ми представили нашу систему законодавства та політики. Крім того, у Нідерландах ми прийняли групи фахівців із сектору спадщини, наприклад директорів музеїв, архітекторів і урбаністів. Отже, ми багато обмінюємося, а також показуємо наші інформаційні системи та те, що ми, можливо, можемо принести деякі ідеї в Україну, щоб тут отримували з них зиск. Просто як орієнтир, щоб не сказати, що наша модель є кращою, але як орієнтир, щоб отримати ідеї та модернізувати систему держави. І ми сподіваємося, що завдяки міжурядовій підтримці ми зможемо розповісти щось про те, як ми організували консультації з питань культурної спадщини в Нідерландах. Тому що ми маємо єдину систему закону, політики, а також фактичного виконання консультацій”, – розповів співрозмовник нашого прес-аташе.
Ерік Клейн особливо зауважив, що країни Європи нарешті об’єктивно бачать ситуацію, пов’язану з агресією Росії в Україні, а також проводять аналіз її розвитку, всебічно підтримуючи офіційній Київ.
“Для нас війна 2022 року, яку Росія розгорнула в Україні та яка, як ми всі знаємо,вирує на всій її території, є абсолютно незаконною. Ми також, як і багато країн Західної Європи, відходимо від поглядів у рожевих окулярах на підкинуту нам Росією підробку. І ми працювали, знаєте, щоб розглянути, що означає для нас збройний конфлікт. Тим часом, звичайно, ми робимо все можливе як нація, щоб підтримати Україну у військовому та гуманітарному плані”, – підкреслив він.
Про власне бачення “кримського кейсу” в рамках международной конференції та в роботі Кримського інституту стратегічних досліджень розповіла проект-менеджер цієї громадської організації пані Ельміра Аблялімова-Чийгоз.
“Якщо Москва нагло відібрала шматок землі, то у перспективі росія спроможна це повторювати неодноразово, тому ми маємо робити все, щоб повернутися до кордонів 1991 року. Крим залишається у фокусі нашої постійної уваги, зокрема, в рамках діяльності нашого Інституту продовжує працювати фахова моніторингова група. Ми активно співпрацюємо з Інститутом археології в Києві. Крім того до нашої роботи ми залучили юристів, це – Українська Асоціація міжнародного права, Інститут фундаментальних досліджень. Вони допомагають нам в роботі з юридичною класифікацією порушень проти української культурної спадщини. Фіксуються всі порушення, які пов’язані з півостровом”, – наголосила вона.
За словами очільниці Інституту, отриманий в такій роботі досвід дозволив експертам побачити низку проблемних питань.
“На сьогодні ми розуміємо, що той перелік порушень, який прописаний у міжнародному гуманітарному праві, не повний. І того, з чим ми стикаємося на практиці, він не містить. Тому ідея нашої конференції, по-перше, не лише нагадати про досвід України, але і розповісти про зазначену міжнародну проблему. Є великій пул, який пов’язаний з культурним стиранням, з геноцидом. Фінальний документ, який ми готуємо за підсумками конференції, має якраз містити додатковий перелік порушень. Розширення переліку порушень дозволить мати підстави і додаткові інструменти, щоб притягати агресора – російську федерацію – до відповідальності”, – додала співрозмовниця.
Проблемам і питанням документування злочинів проти культурної спадщини, зокрема у “кримському кейсі” була присвячена окрема секція другого дня роботи Конференції. Спікери звернули увагу присутніх, міжнародного експертного середовища та українських урядових кіл на необхідність введення інструментів дистанційної реєстрації та обліку об’єктів культурної спадщини на анексованому півострові, фіксації протиправних змін таких об’єктів агресором і навіть повного їх знищення.
На основі матеріалів Конференції організатори планують розробити рекомендації, які будуть опубліковані, зокрема і на ресурсах нашої Асоціації. Базові тези напрацьованої експертним середовищем декларації планується оголосити під час засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у разі збройного конфлікту у грудні.
Прес-атташе Асоціації Руслан Деремедведь
