Після публікації дослідження АРК щодо російського танкерного флоту, який спричинив екологічну катастрофу у Чорному морі, коментар нашій Асоціації надав Керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень та експерт Міжнародної Кримської платформи Андрій Клименко.
Порівнюючи ситуацію стосовно дій російського танкерного флоту в Балтійському та Чорному морях Андрій Кліменко вказав, що “в будь-яких морях можливо найти аналогії. Є такі й в ситуаціях в Балтійському та Чорному морях в контексті Керченської катастрофи. На Балтиці немає суден типу “річка-море”, але є… рейдова перевалка, як і в Керченській протоці та на південь від неї, де сталась аварія танкерів з мазутом”.
Експерт уточнив, що рейдова перевалка на Балтиці – це район на схід і захід від точки з координатами 59°52’26” N, 25°56’49” E. Він знаходиться приблизно в 12 милях від узбережжя Естонії та 18 милях від узбережжя Фінляндії поза межами територіального моря цих країн, але вірогідно в їхніх виключних морських економічних зонах.
Андрій Кліменко вказав, що там є кілька процесів, зокрема район очікування, коли судна, не тільки танкери, йдуть до росії, там є бункерування, в тому числі бункерувальниками з рф, де судна заправляються, приймають воду, можливо інше постачання. Також експерт уточнив, що “там ми зафіксували кілька випадків рейдової перевалки, коли танкери з сирою нафтою та нафтопродуктами виходять з рос портів і багато днів там крутяться, поки не розвантажаться на дрібні… і йдуть назад”.
Щодо викликів морській безпеці та довкіллю пан Кліменко вказав, що “всі звернули увагу на те, що повідомлення про технічні проблеми з танкерами з Балтиці останніми тижнями “пішли косяками””. Експерт нагадав про аварійну ситуацію з танкером “Eventin” номер IMO 9308065, яка відбулася 10 січня на відстані 12 миль від узбережжя Німеччини біля острова Рюген, тобто на межі територіального моря.
“Існував і ще існує величезний ризик, що судно дедвейтом 150 тисяч тонн (це як раз 1 млн барелів), довжиною 274.3 і шириною 48.04 метрів, з осадкою близько 15 метрів, що зовсім некероване, буде викинуто на берег або сяде на мілину чи підводні об’єкти, або зіткнеться з іншими суднами”, додав експерт.
Також Андрій Кліменко нагадав про інцидент з танкером “Jazz” номер ІMO 9337327, який прямував з російського порту Висоцьк з вантажем до Тунісу, та 11 січня зазнав несправності з двигуном на півночі від німецького острова Рюген.
Тоді танкер пару годин дрейфував та німецьке командування з надзвичайних ситуацій у Куксхафені залучило для допомоги аварійно-рятувальний буксир «Baltic», який знаходився неподалік для буксирування виведеного з ладу танкера «Eventin». Експерт додає, що після початкового усунення несправностей о 3 годині ночі проблеми знову виникли на північ від острова, і танкер знову вийшов з ладу, та далі він знову вирушив із обмеженим режимом.
Андрій Кліменко нагадав й надзвичайну ситуацію кінця грудня минулого року, яка сталася через кілька днів після того, як на південь від фінського порту Ханко у того самого танкера “Jazz” вийшов з ладу двигун і він тривалий час дрейфував у морі. Тоді він йшов без вантажу, за нафтопродуктами у російський Висоцьк.
“Буксир і корабель «Turva» берегової охорони Фінляндії тоді були направлені на місце події, і «Turva» стояло поруч з другої половини дня 30 грудня, снував ризик того, що якір судна не витримає, якщо вітри стали надто сильними”, додав експерт.
Так саме Андрій Кліменко вказав про те, що затриманий 25 грудня Береговою охороною Фінляндії за диверсію проти критичної інфраструктури та надалі арештований танкер “Eagle S” номер IMO 9329760, “як виявила перевірка державного портового контролю, мав 32 технічні несправності, три з яких поставили під загрозу безпеку плавання. Зокрема, йдеться про проблеми з протипожежною безпекою, навігаційним обладнанням і вентиляцією помпового відділення”.
Експерт вказує, що цей танкер знаходився в сірому списку Паризького меморандуму та Чорному списку Токійського. Кліменко пише, що теза про те, що всі танкери, що мають вік понад 15 років – це «старі танкери з поганим технічним станом», є непрофесійною.
Насправді, додає експерт, “головним критерієм технічного стану танкера є наявність або відсутність його в «білих списках», «чорних списках» або «сірих списках» міжнародних меморандумів портового контролю”, таких як Паризький чи Токійський.
Кліменко вказує, що у вересні 2024 року з 99 танкерів, що перевозили сиру нафту рф з портів Балтійського моря, 28 були в «чорних списках» міжнародних меморандумів портконтролю, тобто мали серйозні проблеми з технічним станом, та ще 37 перебували в «сірих списках» меморандумів портового контролю, тобто мали проблеми з технічним станом, які можуть бути усунені.
При цьому найбільша кількість танкерів, що знаходяться в «чорних списках», належала судновласникам з країн зручного прапору, а також з Азербайджану та Індії.
Щодо заходів протидії вказаним викликам морському довкіллю та безпеці Андрій Кліменко нагадав, що 24 жовтня в Ризі відбувся Третій Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, який зібрав в столиці Латвії делегації з понад 30 країн світу.
Експерт додав, що “саме на цій події українська делегація (її експертна частина) вперше поширила ось цю нашу доповідь” про російський танкерний флот й висловив упевненість, що тема морського експорту нафти та нафтопродуктів буде й надалі використовуватись на заходах Міжнародної Кримської Платформи.
Також експерт висловив впевненість у доцільності пропозиції щодо застосування та посилення наявних санкцій проти класифікаційних товариств (“морських регістрів”), які сприяють діяльності російського танкерного флоту.
