Раніше ми багаторазово писали про діяльність міжнародної рибної мафії, пов’язаної з севастопольським рибоконсервним комбінатом «Аквамарин», формальними «бенефіціарами», якої багато років заявлялися місцеві аферисти Володимир Гельвановський і Володимир Нігар.
Нещодавно ми вказували, що над цією структурою «згущаються хмари», після того, як на потужності підприємства «поклали очі» російські колонізатори з клану гауляйтера Михайла Развожаєва, але що «націоналізація» цього ласого ресурсу «дещо ускладнюється» афілійованістю відповідної мафії з низкою «гаманців» білоруського диктатора Лукашенка.
До окупації Гельвановський був депутатом Севастопольської міськради від «Партії регіонів», а також «курував» підприємства вилову та переробки риби під патронажем керівника севастопольської міліції генерал-майора Віталія Малікова, зятя ексміністра внутрішніх справ України Миколи Білоконя.
Це ж підприємство, а також «Інтеррибфлот-Крим», де у «співвласниках» заявлений той самий Нігар, використовувалися як прокладки у фрахті для риболовних суден. Також Нігар був заявлений окупантами і як «голова некомерційної організації» «Асоціація учасників вільної економічної зони Севастополя».
Тепер окупанти заявили про “виключення” “Аквамарина” від “резидентів” тієї ж “вільної економічної зони”, а також про продаж з торгів “набивної машини ІНА-112”, якою “для покриття боргів” цієї структури. А 4 квітня фейковий “арбітражний суд Севастополя” заявив про “процес банкрутства” заводу, “призначивши засідання у справі” на 30 липня.
Раніше з «Аквамарина» той же «арбітраж» знімав мільйони за «позовами» від «Росприроднадзора» за «несплачений екологічний збір», а карателі окупантів «порушували справи» за «несплату податків» і «несплату зарплатні», намагалися «віджати» склад на Камишовому шосе, а «банкрутство» намагалися ініціювати ще у 2021 році.
Але тільки тепер цій «справі» терміново «дали ход», і одночасно почали банкрутувати «московську кришу» заводу, компанію «ТД «Аквамарин груп», з формальними засновниками у вигляді того ж Нігара і Марії Турчиної.
Можна припустити, що нинішнє раптове “банкрутство” стало результатом боротьби за контроль над заводом, і далі можливі два варіанти. Або реальні бенефіціари даної структури “змінюють шкіру”, що дозволить їм захистити свій севастопольський завод від ретельної уваги “націоналізатора” Развожаєва, а також материнські активи – від інших питань.
Або ж це “банкрутство” і стане “остаточним розв’язанням питання” “Аквамарина” на користь того самого гауляйтера; який варіант розвитку події виявиться вірним – покажуть найближчі місяці.
