23 листопада підконтрольна агресору “севастопольська преса” раптово “стурбувалася” впливом санкцій на переробку нафти, при цьому згадавши “в зоні ризику” кримський нафтопереробний завод від структури “Акташ” розташований на Керченському півострові, який використовує “місцеву нафту”, з якої “виробляють мазут та паливо для суднових дизельних двигунів”. Окупанти пишуть, що проблеми “ремонту обладнання” планують вирішувати за рахунок “паралельного імпорту”, тобто в обхід санкцій, крім усього з нібито “закупівлею деталей у Китаї”, але при цьому заявляють про ризики, щоб “не допустити браку” оскільки “при використанні копій чи аналогів замість оригінальних деталей можуть бути непередбачувані поломки”.
Сам “Акташ” повідомляє про те, що він займається “автоперевезеннями небезпечних вантажів”, “переробкою нафти і газового конденсату на давальницькій основі” та “продажем нафтопродуктів власного виробництва”, а саме “низькозастигаючої фракції” та “мазуту топкового 40”, а також “зберіганням нафтопродуктів на нафтобазі підприємства”.
Заявлено, що “Акташ” “переробляє кримську нафту”, “придбавши її на біржі” незаконного “Чорноморнафтогаз” і закуповуючи її у протиправної структури “Кримтопенергосервіс”, при цьому серед іншого нібито “сертифікацію” ця структура проходить і у “Бюро Верітас Русь” з Волгограду.
Злочинним “директором” цих “нафтовиків” заявлено Олександра Радченка, на якому в українських реєстрах вважалися такі кримські структури як “Єврейський дім” у Сімферополі, кримські фірми “Корпорація Імперія”, “Калорадо” та “Меристемний комплекс”, а також львівський “Укрбілсвіт” “; Радченко безуспішно балотувався 1998 року до Верховної Ради України від партії “Союз”.
Зазначимо, що зареєстрована в 1993 році “Корпорація Імперія” до 2007 року мала ліцензію з послуг телефонного зв’язку в Криму та Дніпропетровську, і її представником також “відзначився” Дмитро Гетьман, також “засвічений” до окупації директором у дитячому оздоровчому таборі “Травель” у Красноліссі та у сімферопольському торговельному комплексі “Молодіжний” та фірмі “ЦУМ”. Серед засновників цих структур відзначено сумнозвісного “авторитетного кримського підприємця” Льва Миримського та його дружину Вікторія. Також Дмитро Гетьман “засвітився” як член виборчої комісії у сімферопольському окрузі №2 на парламентських виборах 2012 року, де від тієї ж партії “Союз” і було обрано нардепом Миримського.
Ми раніше писали про спробу родичів загиблого у 2017 році «авторитетного кримчанина» Лева Миримського позбутися активів «сімейного бізнесу» у вигляді кінотеатру імені Шевченка в Сімферополі з п’ятьма кінозалами «хоч би» за 90 мільйонів рублів, про яку стало відомо у серпні минулого року.
Втім очевидно від “нафтового бізнесу” дане угруповання колаборантів відмовлятися явно не має наміру і тому нинішні “стурбовані публікації” щодо “Акташ” стали своєрідним “гарячим привітом” спадкоємцям “кримського авторитету” від конкуруючих угруповань, з явним натяком на “необхідність ділитися”. Також у цій історії викликає додаткові питання й щодо ролі волгоградської філії від французької “Бюро Верітас” у вимірі протиправного сприяння порушенням санкційного режиму.
