У вересні 2023 року в окупованому Севастополі загарбники провели “фестиваль” “IT-парк”, який, як повідомляє тамтешня “преса”, “об’єднав фахівців з інформаційних технологій та інвесторів”, водночас було заявлено, що “п’яту щорічну зустріч у технопарку присвятили проектам, пов’язаним із нейромережами та повітряними безпілотними апаратами”.
Як із цього приводу висловлювався на зорі своєї стрімкої “кар’єри” Дмитро Гачко, “генеральний директор і засновник” структури “ИТ КРЫМ”, а також “засновник ще 17 компаній” у реєстрах агресора, частина з часток яких “заховані” в офшорних зонах, – “більшість російських технопарків – проекти, створені чиновниками за державні кошти за рознарядкою”. Відповідно, “розкриває душу” Гачко, “у них немає головного – органічного життя й актуальних ідей, а ймовірність зворотної віддачі непорівнянна з витраченими коштами”, а “непогано заробити” тут можна виключно у звичному форматі “нецільового використання державних коштів”.
Який “високотехнологічний продукт” виробляють “кримські IT-парки” і як при цьому окупанти нібито намагаються впровадити “інформаційні технології в сільське господарство” Криму, і що це все означає насправді – дослідив доцент Андрій Чвалюк.
15 травня 2018 року в прес-центрі “Інтерфакс” було оголошено про “підписання договору” між незаконним “урядом Севастополя” і групою компаній “ИТ-ГРАД” про будівництво в окупованому місті “технопарку” “ИТ КРЫМ”. “Технопарк” відкривався на приватні кошти, але будівлю і землю навколо нього фірма отримала від “міської влади”, яка раніше злочинно “націоналізувала” їх унаслідок окупації Криму.
Ініціатор проекту – група компаній “ИТ-ГРАД”, відома тим, що після відходу через санкції з ринку агресора ІТ-компаній цивілізованих країн, “встигла першою зайняти сегмент ринку, що звільнився”. У результаті “регіональні чиновники”, які отримали “рознарядку і федеральне фінансування” на так звану “цифровізацію бюджетної сфери”, були “змушені співпрацювати” саме з “ИТ-ГРАД”. Виключно цим і забезпечено стрімке зростання фінансового добробуту підприємств, що входять до цієї конгломерації. Зараз пропаганда агресора називає “ИТ-ГРАД” “лідером на ринку хмарних рішень у росії”, заявляючи, що нібито “на її рахунку безліч різнобічних ІТ-проєктів, включно з будівництвом дата-центру, успішним запуском низки інноваційних стартапів, сотнями проектів із міграції інфраструктури клієнтів у хмару”.
Як було встановлено, згаданий “технопарк” “ИТ КРЫМ”, або як вони самі себе злочинно називають, “руська кремнієва долина”, прямо ніякої ІТ-продукції не виробляє. За інформацією з їхнього сайту, компанія створює “ідеальні умови для інноваційної діяльності, надаючи своїм резидентам доступні комфортні офіси, просторий коворкінг і сучасний конференц-зал”. Ба більше, всі інші заявлені на сайті послуги: “бухгалтерські”, “юридичні” тощо організація також надає не особисто, а “через своїх партнерів”.
“Технопарк” належить “до категорії мікропідприємств”, і відповідно до нормативно затверджених агресором критеріїв, “мікропідприємством вважається організація з виручкою до 120 мільйонів рублів на рік і чисельністю співробітників до 15 осіб”. З урахуванням усього вищевказаного можемо зробити висновок, що бенефіціари фейкової “руської кремнієвої долини” є інфоциганами і продають повітря.
Однак повернемося до “фестивалю” 2023 року. На ньому так званий “керівник проекту” “Ceres PRO” Олександр Волховер поділився інформацією про “запуск у садах Бахчисарайського району першого пілотного проекту з кісточкових”. Нібито “проект реалізується спільно з Кубанським державним університетом і полягає в оцінці, за допомогою встановленої системи датчиків, ґрунтових ресурсів для вирощування сільськогосподарських культур, зокрема зернових”.
Ще однією темою “фестивалю” стали безпілотні технології. Але з урахуванням того, що польоти “невійськових” дронів в окупованому “прифронтовому” Севастополі обмежені, демонстрація польоту дрона, зібраного нібито “з російських комплектуючих” і з нібито “російським програмним забезпеченням”, демонструвалася в клітці розміром 1 на 1 метр, під наглядом призначеного окупантами “губернатора Севастополя” Михайла Развожаєва.
Задоволення Развожаєва демонстрацією було чітко видно по його обличчю, відображеному на більшій частині відеокадру. Більше нічим примітним у плані нібито “технологій, наближених до штучного інтелекту”, “фестиваль” не відзначився. Утім, і крім нього окупанти стрясають кримське повітря відповідними прожектами.
Спробами “впровадити штучний інтелект в агросферу”, а саме у виноробство в окупованому Криму, нині нібито займається також так звана “Крим Діджитал ГРУП”. І плани цієї “фірми” доволі амбітні: “система моніторингу посівів пшениці; виявлення на основі знімків із дронів і супутників проблемних ділянок поля, виявлення джерела та формування рекомендацій; моніторинг стану здоров’я великої рогатої худоби; дистанційний та безконтактний аналіз фізичного стану корів на основі комп’ютерного зору та мікрохвильових технологій; визначення бактеріального зараження повітря у пташниках; визначення факту й локалізація зараження сальмонельозом із використанням твердотільних газових сенсорів і програм зі штучним інтелектом. Загалом, фірма нібито намагається створити, а точніше одразу продати якийсь ще не існуючий “новий ІТ-продукт”, для чого “шукає партнерів”.
Наскільки успішними є їхні минулі “проєкти”, можна судити за “списком партнерів” “Крим діджитал”, зазначених на їхньому сайті: це “науковий майданчик Севастопольського держуніверситету”; “ІТ-акселератор ІТ Крим”; “акредитована ІТ-компанія Крим Діджитал” (ось так нескромно “фірма” сама себе вказала в якості партнера) і виноробне господарство “Садиба Перовських”. До речі, “Садиба Перовських”, як і інші агрокомпанії окупованого півострова, ніде не анонсували свого зв’язку з “Крим діджитал” у сфері використання ІТ-технологій.
Утім, зв’язки зі злочинним “Севастопольським державним університетом”, як ми з’ясували, обмежуються використанням “Крим Діджитал” як “бази виробничої та переддипломної практики для 20% студентів кафедри” “інформаційні технології та комп’ютерні системи” цього “університету”. Відомості про “керівництво та засновників” “Крим Діджитал ГРУП” з кінця 2023 року приховані агресором, найімовірніше, щоб уникнути відповідальності за обхід санкцій. Наразі “компанія”, незважаючи на те, що бере участь у “держконтрактах”, має “зниження продажів” і “рентабельність” на рівні “нижче середнього”.
Детальніше розглянемо ще один “амбітний інноваційний проект окупантів”, про який вже зазначалося вище. “Ceres PRO”, як ідеться в його буклеті, нібито “спрямований на автоматизацію і цифровізацію сільського господарства”. Проект реалізує севастопольська “фірма” “Ланком”, з “генеральним директором” Павлом Нікіфоровим. За останні 5 років “Ланком” 28 разів отримувала “гранти і субсидії”, зокрема й на безповоротній основі, від міністерства економічного розвитку рф, а також користувалася “фінансовими поруками та консультаційною підтримкою від “некомерційної організації” “Севастопольський фонд підтримки суб’єктів підприємництва”. Зокрема, “допомога виділялася для участі у виставково-ярмаркових та інших заходах” на території окупованого Криму.
Із зазначеного випливає, що такого “ярмаркового верблюда” як “ТОВ Ланком” окупанти свідомо підтримують на плаву, задля створення красивої картинки. Які саме “інновації в землеробстві” нібито здійснює “компанія” можна побачити на її сайті, це “винний парк” “Мрія”, “виноробне господарство” “Рідне гніздо”, “виноробне господарство” “UPPA Winery”, а також злочинний “Севастопольський держуніверситет”.
Згадані “приватники”, а саме “Мрія”, “Рідне гніздо”, “виноробне господарство” із села Рідне, з бенефіціарами у вигляді колонізаторів Володимира та Олени Комолових, а також севастопольське “UPPA Winery” Павла Швеця, купували в “Ceres PRO” окремі “екосистеми”, що начебто відповідають за базову станцію та комплекти датчиків для “фіксації циклів вегетації”. Утім, очевидно, що на таких мікропідприємствах жодного відчутного економічного ефекту від “штучного інтелекту” на кшталт “економії добрив” або “раціонального зрошення” домогтися складно, і “екосистеми” там спорудили або для піару продукції, або для банального “крапельного освоєння грантів”.
Прогнозовано інший підхід був у “Севастопольського держуніверситету” з його “виноробним полігоном” і в інституту “Магарач”, які спільно “замовили екосистему Ceres PRO у повній комплектації з базовими й додатковими датчиками, модулями фото- та відеофіксації циклів вегетації рослин, з живленням від автономної сонячної електростанції”. Замовлення із серії “повний фарш” у даному випадку цілком очікуване, з урахуванням того, що “університету” було явно не шкода “освоювати по максимуму федеральні кошти”. Але, незважаючи на те, що полігонний виноградник буквально “обв’язали” системою сенсорів для формування повноцінної “цифрової” картини, отримані результати не вирізнялися розмаїттям: нібито “своєчасне виявлення ознак захворювань рослин, оптимізація внесення препаратів і обприскування рослин”, що, м’яко кажучи, складно назвати “цифровим переходом”.
Хочеться окремо зазначити, що на ілюстративних фото, прикріплених до звітів про начебто завершені проекти, містяться виноградні лози, але розгледіти на них бодай один датчик чи дріт нам не вдалося. Якщо вони і є, фірма їх публічно не показує, щоб широкий загал не впізнав у них чергову китайську саморобку з переклеєною етикеткою.
Як можна помітити, проект Ceres PRO ґрунтується на банальному програмуванні та видачі заздалегідь внесених до його бази порад щодо реакції на певні ризикові фактори, які можуть виникати під час вирощування винограду. Датчики повідомляють про проблеми з ґрунтом, а нескладна комп’ютерна програма показує локалізацію та оптимальний спосіб їх усунення. Штучним інтелектом тут і не пахне. Досягти повної автоматизації “ТОВ Ланком” вдалося тільки в одній сфері – освоєнні “федеральних субсидій”, які вона отримує щокварталу.
Втім цей фейковий підхід нікого свідомо не зупинив і 1 березня 2024 року в окупованому Севастополі відбулася “відкрита зустріч” “Цифрове землеробство” від “Ланком”, присвячена “питанням цифровізації виноградарства”. Серед усіх гучних анонсів, зокрема й щодо штучного інтелекту, цей захід найбільше зацікавив учасників “дегустаційною частиною”.
Жодних “технологій, що діють на практиці” з “цифровізації виноробства”, там презентовано не було; всі виступи спікерів мали теоретичний характер і закінчилися дегустацією місцевих вин і поїданням сирів. Але навіть безкоштовний сир, схоже, не зміг заманити на цей захід профільні “владні структури” від окупантів, включно з “департаментом цифрового розвитку Севастополя”, “міністерством сільського господарства Криму” і “міністерством сільського господарства Краснодарського краю”, про присутність яких організатори від самого початку заявляли в програмці зустрічі.
По суті, зустріч була ні чим іншим, як рекламною акцією “процвітаючих” кримських виноробів, які через санкції не знають, куди подіти свою продукцію і шукають інвесторів або нових торгових партнерів. Уже не знаючи чим заманити потенційних покупців, винороби використовують таке розпіарене словосполучення як “штучний інтелект”. Не здивуємося, якщо скоро на пляшках кримського вина буде написано “вироблено за допомогою штучного інтелекту”.
Активно виступають кримські винороби і по “регіональному телебаченню”, де вони обговорюють “теоретичні можливості використання штучного інтелекту у виноробстві”. Наприклад, Олег Нічвидюк – головний винороб виноробні WINEPARK, що позиціонує себе як “одна з найвисокотехнологічніших у Криму”, нещодавно віщав там, як “використовувати сучасні технології для виробництва органічного вина і для чого коптери на виноробні”.
Виступ очікувано стосувався загальнотеоретичних питань використання у виноробстві самохідних чи літаючих дронів та штучного інтелекту загалом. Однак винороб не навів жодного прикладу, що саме з озвученого він використовує на своїх виноградниках. Не було продемонстровано в студії жодного фото чи відео, яке б показувало, як високі технології, і зокрема штучний інтелект, допомагають WINEPARK вирощувати виноград чи робити вино. Натомість Олег Ничвидюк приніс багато різних пляшок із власною продукцією. Що дає нам підставу зробити висновок, про використання ним штучного інтелекту як приводу для власного піару.
Цю компанію з технологій штучного інтелекту активно підтримують і в злочинному “Кримському федеральному університеті”, де анонсували розробку “інтелектуальної системи контролю стану розвитку рослин у виноградарстві на основі комп’ютерного зору”. Однак самі “доценти з кандидатами” нарікають, що для “впровадження технології штучного інтелекту їм не вистачає платформи, де людина зможе отримати доступ до сервісів зі штучним інтелектом”.
У Сімферополі це крутиться навколо фейкового “Центру штучного інтелекту та аналізу великих даних фізико-технічного інституту” згаданого університету, “директорка” якого Марина Руденко заявила про нібито “розробку” в “інституті” “мобільної платформи” “Агротех”, що підтримує основні сервіси на кшталт “помічника агронома” з “доступом до ГІС-систем, метеорологічних станцій та з інтелектуальною системою розпізнавання”. Серед “підприємств-партнерів” для “інституту” позначено багатостраждальний завод марочних вин “Коктебель”, агрофірму “Золота балка”, і той самий “Магарач”.
Природно, що, незважаючи на відсутність практичних результатів, “в університеті проводять конференцію зі штучного інтелекту”, створили “програми перепідготовки” “Технології штучного інтелекту” і нібито “тривають обговорення того, щоб внести спеціалізацію зі штучного інтелекту в магістерські програми”. А вищевказана Марина Руденко виступає з доповідями на тему “практичного застосування технологій комп’ютерного зору на виноградниках Криму”, на відкритих зустрічах виноробів з любителями халявного вина і сиру. На цих зустрічах учасники розповідають, що “дрони самі літатимуть над виноградниками і засікатимуть уражені захворюваннями лози, а потім колісні роботи приїжджатимуть і відсікатимуть їх до того, як хвороба пошириться на весь виноградник”.
Здавалося б, усе описане вище є досить дрібною і трагікомічною ілюстрацією з життя колаборантів, але не все так просто.
Загальновідомо, що штучний інтелект насправді необхідний агресору в інших, набагато менш мирних сферах, ніж виноградарство і виноробство. Але ось функціонал дронів і механізму, що ними керує, включно зі штучним інтелектом, з розповсюдженням певних реагентів, оцінкою ступеня й термінів їхнього впливу на рослинні та не тільки живі організми, очевидно, є багатообіцяючим для російської армії та спецслужб.
Тому не дивно, що весь цей медійний ажіотаж зі “штучним розумом над кримськими виноградниками” виник далеко не просто так і є класичною операцією прикриття для подальшого “пояснення” роспропагандою широкій аудиторії, звідки, власне, нібито “з’явилися” відповідні напрацювання, з посиланням на “кримських учених” і “патріотичний бізнес”.
Це підтверджує простий факт: у цьому процесі, де вочевидь освоюються чималі “федеральні кошти”, оскільки всі нинішні “дрони над лозою” для винзаводів заздалегідь невигідні, практично не помітно, не рахуючи разового Развожаєва, масового паломництва “чиновників”, та й узагалі немає традиційних для окупантів заяв про “іноземних партнерів”. Тобто все у фіналі планують “повісити” на “вітчизняні науку та комерцію”, а от де це буде сформовано за фактом – питання не більш ніж риторичне, враховуючи схильність агресора до промислового шпигунства.
Таким чином саме “кримські університети” і “винороби півострова” можуть стати знаряддям легалізації вкрадених спецслужбами рф у демократичних країнах або в комуністичному Китаї технологій штучного інтелекту, які, зокрема, можуть бути застосовані у сферах хімічної та бактеріологічної зброї, а також сприяння глобальному потеплінню.
Це безумовно робить питання всіляких афер окупантів на тему штучного інтелекту, навіть найтрагікомічніших на перший погляд, предметом серйозної уваги й оцінки.
