У квітні ми опублікували розслідування діяльності таких інструментів зовнішнього впливу Кремля як «Міжнародний рух русофілів» та «Конгрес майбутнього», а також пов’язаних з ними осіб, включаючи Олександра Джурбавію, Мікіса Філаніотиса та Ніколая Малінова.
Відповідна діяльність російської розвідки під егідою «русофілів», як підтвердило наше розслідування, була пов’язана також з Іваном Абажером, «головою регіональної болгарської національної та культурної автономії» в окупованому росією Криму, якого кремлівські ляльководи використовували на конференціях ОБСЄ як нібито «представник громадянського суспільства».
Нагадаємо, що відповідні афери осіб, контрольованих росією, включаючи особисто Абажера, було викрито в роботі доктора Себастьяна Пейруза з Університету Джорджа Вашингтона «Викриття ГОНГО як агентів нелібералізму: дослідження ОБСЄ».
Професор Пейруз наголосив, що йому сподобалося наше нове розслідування, і підтвердив, що «спосіб, яким у ньому описуються різні учасники та зв’язки, справді цікавий», оскільки «він дійсно допомагає зробити видимою мережу, яка зазвичай є досить непрозорою», і «акцент на тому, як ці структури функціонують у різних країнах, був справді переконливим», оскільки «росіяни не шкодують зусиль для проведення своєї пропаганди та дезінформації; на жаль, це нескінченна історія».
Додамо, що професор Пейруз тепер опублікував своє нове дослідження, а саме “Відновлення громадянського простору в авторитарній Центральній Азії: чому і як західні донори повинні переосмислити свою участь”.
У цьому дослідженні наголошується, що поступове скорочення участі Заходу в центральноазійських державах ще більше послабило їх і без того крихкі громадянські екосистеми.
Закриття західних програм допомоги, як зазначає професор Пейруз, прискорило ізоляцію суб’єктів громадянського суспільства та залишило вакуум, який все більше заповнюється росією та Китаєм.
Обидві ці сили використовували канали фінансування, партнерські структури та нормативний вплив для просування моделей «громадянської діяльності», які підпорядковують участь суспільства пріоритетам та наративам держави, ще більше обмежуючи перспективи незалежної громадянської активності, додає дослідник.
На відміну від незаконних зусиль росії, залучення нового покоління до програм, що зміцнюють демократичні цінності та громадянську участь, відповідає офіційній молодіжній політиці урядів та може сприяти довгостроковій соціальній та політичній модернізації, резюмує професор Пейруз.
Він наводить приклад того, що в Казахстані молоді покоління, більш освічені, мають глобальні зв’язки та орієнтовані на світ, все частіше підтримують антикорупційні реформи, велику політичну відкритість та диверсифікацію з відходом від впливу росії.
Таким чином, наші дослідження та співробітництво з питань виявлення та протидії незаконній діяльності росії під маскою «громадянського суспільства» буде продовжено.
