Днями в “кримській” пропаганді агресора було заявлено про нібито запуск агресором в окупованому Криму системи радіоелектронної боротьби, яка нібито “вміє підміняти координати, глушити сигнали GPS і Starlink”.
При цьому заявляється, що нібито ця система була створена “за завданням” гауляйтера Сергія Аксьонова “групою талановитих інженерів”, який він нібито “дав можливість проводити випробування на території регіону, сприяв досвідченій експлуатації”.
Далі нібито “ефективність” цієї системи “була помічена на самому верху”, після чого навесні 2024 кремлівський диктатор нібито президент “дав доручення мінпромторгу надати допомогу компанії… і підвищити в цих системах частку російської компонентної бази”, після чого “розробки зараз ведуть понад 150 осіб”.
Очевидно, що дана публікація, що пов’язує згадану систему з “акціонерним товариством” «Русскій купол», має два прикладні завдання, піар того ж Аксьонова, а також і “комерційний просування” відповідної продукції на платоспроможні структури агресора, з прицілом на “бюджетні кошти” при вірогідній відсутності “приватних інвесторів”.
Жодних деталей даної продукції, крім заяв про те, що вона нібито змогла перешкодити супутниковій зйомці півострова і “приводила до придушення GPS-сигналів в одній з європейських країн, що є сусідами з Україною”, пропагандисти не наводять, але вже сама назва фірми та аналіз персоналій, що повязані із нею у реєстрах агресора, дозволяють зробити певні висновки.
“Русскій купол” у агресора має дві “формальні упаковки”, це “фірма”, “зареєстрована” у 2023 році в Сімферополі, а також її московський однойменний клон у вигляді ТОВ. У “кримському” клоні “засновники” публічні, а й там, й у московської фірмі, “генеральним директором” заявлений Ніколай Ігнатов, що також числиться засновником московського аватара цієї структури.
Зареєстрований у підмосковному селі Шеметове росіянин Ігнатов є особистістю не публічною, але примітною, оскільки ще до початку окупації Криму він був міноритарним акціонером сумнозвісного “Генбанку”, який став з березня 2014 року однією з фінансових знарядь захоплення росіянами регіону.
На початок лютого 2014 року Ігнатов мав 5,32 % акцій “Генбанку”, у квітні 2015 року – 6,86 %, а в серпні 2015 року – вже 9,86 %; дане “укрупнення активів” збіглося з передачею 50% акцій даної структури порівну незаконним “раді міністрів” Криму та “уряду” Севастополя.
Як ми писали раніше, у 2014-2015 роках «Генбанк» брав активну участь у відмиванні результатів «націоналізації» українського майна в Криму, причому відповідне пограбування стосувалося тоді насамперед публічної власності та об’єктів державних підприємств та організацій материкової України.
Як ми вказували, тоді у розвитку злочинних комбінацій приймав старий агент російських спецслужб Євген Двоскін, тодішній міноритарний акціонер «Генбанку» із широким досвідом фінансових махінацій у США. Очевидно Двоскін, Аксьонов та Ігнатов не могли не отримати в ті роки тісний та спільний корупційно-комерційний досвід.
Втім, у 2017 році “Генбанк” вирішили “оздоровлювати”, при цьому частка акцій у Ігнатова на той момент завбачливо скоротилася до 4,14%. Як ми писали, тоді «Генбанк» шляхом афери з «возз’єднанням» з російським «Собінбанком» фактично забрали у кримських аферистів із клану Аксьонова і передали під контроль групи компаній «Газпрому», доходи з якої отримує найближчий до Кремля олігарх Юрій Ковальчук.
А далі саме через «Генбанк» до 2022 року здійснювалося відмивання розкрадених трильйонів «федеральної цільової програми» розвитку Криму. Втім, Ігнатов “наслідив” у відкритих джерелах не лише в “Генбанку”, що дозволило визначити вкрай примітне коло його співучасників.
І мова не тільки про “фірми” “Домстрой” і “Донстрой”, “зареєстровані” в тому ж сімферопольському офісі, що і “Русскій купол”, і вже звичайно не про 80 фірм-співмешканок московської адреси “купольщиків”, а про раніше “установлені” або “очолювані” Ігнатовим структури, такі як краснодарський “Мегатрейд” і сімферопольський “Крим-Траст”.
Майже шість років тому співзасновниками Ігнатова в “Мегатрейді”, що спеціалізується на оптовій торгівлі текстильними виробами з багатомільйонною виручкою, були вкрай колоритні особистості, а саме раніше багаторазово описаний нами “севастопольський депутат” Павло Харламов, а також сімферопольська колаборантка Катерина Бартків.
І якщо в раніше описаних нами пригодах “воєнгероя” Харламова по “ялтинських котлах” тепер як мінімум можна зрозуміти, хто оформив йому минулого року “передвиборчий статус” фейкового “ветерана” російської агресії, то Бартків, серед іншого, не лише вважалася “присяжною” у “верховному суді” окупантів та “засновником” у структурі “Новацентр”.
Також Бартків є у окупантів “провідним спеціалістом” у «Студентському офісі по роботі з іноземними учнями» так званої “Медицької академії” у Сімферополі, раніше колишнім “міжнародним медичним факультетом”, що за визначенням означає щільний зв’язок даної “багатоверстатниці” зі спецслужбами окупантів.
При цьому і з “севастопольською вотчиною” Харламова у Бартків спостерігаються щільні контакти, оскільки вона багато разів мелькала за останні роки у всіляких севастопольських тяганинах щодо нерухомості та земель окупованого міста.
А з приводу сімферопольської структури Ігнатова “Крим-Траст”, через яку у 2023 році “відмили” 8 мільйонів, можна додати, що її шість років тому Ігнатов “заснував” спільно з Мариною Картушіною та Олексієм Черняєвим.
Список пов’язаних із цими діячами “кримських фірм”, в основному у сфері забудови, оренди та спекуляцій з нерухомістю, як і у “директора” “Крим-Траст”, Олени Швидкої досить довгий, серед іншого Швидка вважається “гендиректором” та у згаданому “Донстрой”.
Цікавіші навіть не невдалі спроби Черняєва стати “кримським депутатом” від “ЛДПР”, а його діяльність до окупації, оскільки працював він тоді інспектором служби авіаційної безпеки у “Міжнародному аеропорту “Сімферополь””, що стосується предмета нашого аналізу.
Таким чином, можна констатувати, що особи, задіяні в “формально-організаційному” забезпеченні “Русского купола”, мають щільні контакти в середовищі кримських колаборантів, але їм не підконтрольні, а роль Ігнатова тут може бути описана як ключового фінансиста від московських господарів даного проекту.
Що стосується власне продукції “Русского купола”, то нами було виявлено “контракт” сімферопольського клону даної структури з “міністерством промисловості та торгівлі” окупантів від травня 2024 року, на суму трохи менше 118 мільйонів рублів.
Вкрай ймовірно, що саме його і мають на увазі нинішні пропагандисти, очевидно намагаючись “повторити” торішній “розпил”, оскільки в глибоко дотаційному “республіканському бюджеті” таку суму без відмашки з Кремля знайти просто неможливо.
Тоді “міністерство” закупило у “Російського купола” такі “вироби”, як “Волна-Азімут”, “Волна-АРМ”, “Волна-Детектор”, “Волна-Хруст 360”, “”Волна-Хруст 90″, в ісп. 360”, “Волна-Штраф”, “”Сдвіг-К” (Волна-3), в ісп.360″ і “Сосєд” (Волна-2), в исп.360″.
Судячи з “декларацій відповідності”, ці “вироби” від “Русского купола” у своїй більшості є глушниками сигналів, як і моделі “Волна-Мазай”, “Волна-Круги” і “Волна-детектор ПС”. При цьому досить примітно в описаному контракті саме те, що кошти освоїли від “цивільного” органу, а тому всі ці “вироби” гіпотетично мали розійтися по “підконтрольним” об’єктам.
І одночасно згадаємо, що жодних видимих коштів на “150 розробників” через “Русскій купол” окупантів не проводять, а тому ці “кримські вундеркінди” або є “мертвими душами”, або ж отримують фінансування в інших місцях, наприклад як військове забезпечення, а “купол” таки потрібний в основному для відмивання “бюджетних коштів”.
Що буде далі у “спільних фінансових планах” даних аферистів та описаного нами “міністра промисловості” Агаджаняна – покажуть найближчі місяці.
