Кримські колаборанти отримали нову та досить трагікомічну основу для істерії, пов’язану з призначенням нового Головнокомандувача Збройних Сил України, а саме Олександра Сирського. Справа в тому, що підконтрольні агресору “медіа” 9 січня поширили заяву нібито “депутата держдуми від Криму”, генерал-майор запасу агресора Леоніда Івлєва, в якому він визнає значну небезпеку для агресора і нового українського Головкому.
Але при цьому Івлєв намагається “лягнути” Сирського тим, що він “своєю кар’єрою військового присягався у вірності двом державам, а потім порушив одну з військових присяг, що неприпустимо для офіцера”. Тут, звичайно, Івлєв лукавить, оскільки Сирський присягав Україні 1991 року, як і багато тисяч інших військовослужбовців армії СРСР, який на той час припинив існування.
Але його “закид” прогнозовано прочитали і в окупованому Криму, причому на адресу колаборантів, які присягнули агресору після української присяги. Відмінність тут принципова і очевидна: той, хто присягає Україні в 1991 році, не “зраджував” зниклому СРСР, на відміну від “посліду кримської весни”, що прямо йде на співпрацю з ворогом власної держави. Сумнозвісний Олександр Таліпов зажадав від Івлєва, від імені “тисяч військовослужбовців та співробітників правоохоронних органів Криму”, які у 2014 році злочинно “перейшли на бік росії і присягнули їй у вірності”, “докладно пояснити їм свою думку”.
Втім, зважаючи на все, пояснення від Івлєва не дуже сподобається кримським колаборантам, незважаючи на однакову ненависть і Таліпова, і Івлєва до України та українців; тут варто звернути увагу на “друкарську помилку” від кремлівської пропаганди, яка назвала Івлєва в тесті про Сирського саме “кримським депутатом”, яким Івлєв не є, в Криму він не жив, та й у думу його призначили за “федеральним списком” “єдиної росії” . Цей натяк у московській пресі з’явився далеко не просто так, а що він означає, таліповим залишається дізнатися досить незабаром, швидше за все, невдовзі після “перевиборів путіна”.
