У рамках неодноразово описаного нами фейкового «позову про збитки від водної блокади Криму», як тепер можна з’ясувати із заяв колаборантів ефемерні «представники позивача» звернулися до незаконного «арбітражного суду» із «клопотанням про розгляд справи у закритому режимі». Колаборанти заявили, що нібито «це пов’язано з тим, що в процесі розгляду можуть бути озвучені дані щодо інфраструктури Північно-Кримського каналу, дислокації об’єктів водопостачання, а також відомості, що становлять комерційну таємницю діяльності підприємств» хімічної промисловості.
Маячіння таких «причин закритості» очевидна. До початку масштабного вторгнення на материкову Україну в 2022 році, в тому числі і після початку окупації Криму, вся документація каналом явно перебувала в його головному управлінні в місті Таврійськ Херсонської області; підприємства хімії Криму також залишили досить вагомий «паперовий слід» у профільних установах материкової України. Що «нового» тут може почерпнути спостерігач за злочинним шоу нібито «змагального арбітражу» – питання досить риторичне. Крім того, нібито «боячись повідомити» таку «цінну інформацію» державі Україна, колаборанти «трохи забули», що саме Україну вони заявили фейковим «відповідачем» у цьому «процесі»; ідея ховати від «відповідача» власне «докази» щодо «його господарського спору» очевидно, стане «перлиною юридичної думки» від Константинова та Фікса.
Втім, кажучи серйозно причин у раптовій «конфіденційності» від колаборантів дві: розуміння абсурдності самого «процесу» з небажанням додавати нові меми в інформаційний простір, а також чітке усвідомлення того, що всі «заяви та докази» оприлюднені там стануть згодом реальними для суду у справах самих кримських колаборантів.
