На питання «що слід очікувати від легалізації Меджлісу в українському правовому полі» Ескендер Барієв відзначив наступне.
«Легалізація Меджлісу кримськотатарського народу у національному правовому полі України насправді є фундаментальним кроком реалізації прав корінного народу.
Влада України визнала у 2014 році Декларацію ООН про права корінних народів, схвалила у 2021 році закон про корінні народи та затвердила у 2022 році порядок легалізації їх представницьких органів.
Водночас виникало питання «зворотнього руху»: чи згоден Меджліс із запропонованими алгоритмами роботи, чи готовий він не тільки до політичної але й до організаційної, кадрової, бюджетної легалізації», – вказав кримськотатарський правозахисник.
«Та поки ми готували документи для подачі за чинним порядком, а це було непросто за умов окупації Криму, дехто за нашою спиною з числа «великих друзів кримських татар» казав «не згоден… не готовий». Тепер упевнений що після рішення Кабміну про легалізацію у нас попереду багато роботи адже Меджліс налаштований тісно взаємодіяти і з українською владою і з суспільством в рамках встановлених законом про корінні народи процедур», – додав голова Кримськотатарського Ресурсного Центру.
На питання Асоціації «чому для майбутнього Криму важливим є принцип згоди корінних народів» член президії Меджлісу кримськотатарського народу додав таке.
«Вільна, усвідомлена та попередня згода корінного кримськотатарського народу є не просто вимогою міжнародного права, та тепер й закону про корінні народи та схваленого порядку консультацій з їх представницькими органами. Цей підхід є невід’ємною складовою процесів реінтеграції Криму при чому в усі сфера та щоденно, а не лише під час мітингу на річницю геноциду 18 травня». – констатував Барієв.
Правозахисник навів два приклади «чому важливо мати не лише бажання піднімати раз на рік кримськотатарський прапор, але й вести відповідну постійну та часто невдячну роботу».
Барієв вказав що «нещодавно КТРЦ звернувся до центральних органів влади із пропозицією перейменувати низку кримських водосховищ та залізничних станцій зокрема й в рамках закону про декомунізацію» та отримав від Держводагентсва та Держрибагенства фактичну відмову.
Також член Меджлісу нагадав що «наразі в адміністративних судах розглядається справа про те чому всім років після окупації Криму Україна спільно з агресором вирішувала питання експлуатації Азовського моря на спільних комісіях» та «коли суд, на вимогу громадських структур вирішив залучити до справи Меджліс, а той виклав власну процесуальну позицію, у окремих осіб одразу виникло щире здивування «а до чого тут узагалі кримські татари», які насправді мешкали біля Азову останні щонайменш років вісімсот».
Щоб таких окремих прикрих ситуацій надалі не виникало, то запровадження принципу «корінної згоди» є надважливим завданням нашої спільної справи, резюмував Ескендер Барієв
