Олівер Лооде, директор Центру URALIC з Естонії та колишній член Постійного форуму ООН з питань корінних народів, поділився з нашою Асоціацією власними роздумами за підсумками Міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи «Погляд у майбутнє: погляд експертів».
Лооде заявив, що «Україна завжди справляла на мене враження країни, де бути експертом має особливе значення та статус. Вважається, що експерти не тільки більше поінформовані та обізнані про свою сферу знань, а й краще знають, що буде або, принаймні, має бути в майбутньому».
Естонський експерт «замислився над цим питанням під час останньої дискусійної панелі 19 липня» Форуму під назвою «Післявоєнна росія: погляди демократичних держав» модерованою Олександром Харою, де мала можливість виступити із заявою.
«Почнемо з того, що я вважаю важливим – і загалом дуже позитивним – те, що Кримська платформа займається проблемами, які ширші за Крим. З кількох причин: по-перше, доля Криму явно пов’язана з ширшими геополітичними подіями в нашому регіоні. По-друге, це надає Криму додаткового, символічного змісту – Крим є не лише конкретним півостровом, тимчасово окупованим росією, але й певним геополітичним брендом, здатним викликати ширші дискусії та суперечки про наш регіон. Як і на цьому експертному форумі Кримської платформи», – заявив Лооде.
У панельній дискусії про майбутню росію взяли участь різнопланова група експертів, у тому числі Дмитро Золотухін (Інститут постінформаційного суспільства), Олександр Галенко (Київська школа економіки), Ганна Марія Динер (Польський інститут міжнародних відносин), Рефат Чубаров (Меджліс кримськотатарського народу). Закаєв (Чеченська Республіка Ічкерія у вигнанні).
Майбутнє росії розглядалося з різних точок зору, таких як історія (Халенко), сценарне планування (Динер) та право народів на самовизначення (Чубаров, Закаєв), але одне з найпоказовіших тверджень, на думку Лооде, походило від українського аналітика Дмитра Золотухіна. Зважуючи плюси та мінуси сценарію розпаду росії у порівнянні з глибокими реформами нинішньої росії, в результаті яких держава продовжила б своє існування, Золотухін визнав, що в західних експертних колах фактично «немає апетиту» до розпаду росії, і що особисто він не бачив жодного західного. експерта закликає розбити росію на шматки – «через страх перед нестабільністю, який сильніший за страх перед путіним, у тому числі».
У зв’язку з цим, на думку Золотухіна, «ураження росії слід розуміти як поразку путінської вертикалі влади, а не федерації як такої». Подібні настрої поділяє і польський аналітик Ганна Марія Дайєр, на думку якої нібито «ніхто не хоче бачити громадянську війну в росії і що Заходу слід швидше готуватися до націоналістичнішого майбутнього росії, ніж до розпаду». «Незважаючи на те, що Ахмед Закаєв, Рефат Чубаров і я спростували ці погляди більшою чи меншою мірою, я б сказав, що домінуючий експертний голос групи передбачав і закликав до реформи росії, а не до її розпаду», – додав Лооде.
«Захоплююча дискусія, звісно. Але в мене все ще залишається питання: чи так думають ті експерти, які виступають за помірні, а не екзистенційні зміни для росії 1) через наявність певних експертних знань або аналітичних інструментів і навичок, недоступних для інших, 2) тому що це таке майбутнє вони дійсно хочуть бачити для росії, або 3) вони насправді відображають більш обережну точку зору певних геополітичних аналітиків із великих західних держав» – запитав Лооде.
«Якщо останнє, то я бачу тут певний ризик подвійного самоздійснюваного пророцтва: по-перше, великі західні аналітики дають знати свої спільні погляди українським та іншим східноєвропейським колегам, по-друге, ці колеги, беручи до уваги ці погляди, в основному збігаються з ними, внаслідок чого виникає свого роду ширший консенсус, здатний визначати реальний перебіг подій як щодо росії, так і всередині росії», – додав естонський експерт.
«На мій погляд, це час, коли Україна та її народ мають справді подумати самі – якого східного сусіда чи, можливо, кількох із них вони хочуть? Який політичний устрій на території сучасної росії гарантував би безпеку в довгостроковій перспективі? Реформована рф чи щось зовсім відмінне від неї, наприклад, множина, сформована за етнічною та/або регіональною ознакою на території сьогоднішньої росії?» – спитав Лооде.
Представник Центру URALIC резюмував, що експерти відіграють важливу роль у цьому дискурсі. І такі експертні дискусії, як ця, можуть бути дуже цінними майданчиками для обміну думками, дебатів, навчання один одного й перегляду свого мислення.
