Як ми писали раніше, катастрофа з російськими танкерами «Волгонєфть-212» і «Волгонєфть-239», що сталася 15 грудня у водах Чорного моря, південніше Керченської протоки, призвела до появи мазуту на кримських берегах Керченської протоки 21 грудня.
На ранок 23 грудня агресор був змушений визнати масштаби катастрофи. На нараді в Анапі міністр природних ресурсів та екології росії Олександр Козлов визнав, що мазутний “апокаліпсис” тільки починається, та як цитують його “кримські медіа”, “якщо зараз говорять про 14 тисяч тонн викидів, то згодом може йтися про 200 тисяч тонн”, хоча відразу після аварії йшлося про “максимум у 8 тисяч тонн”.
Пропаганда агресора констатувала, що «добре видно забруднення у мису Такіль і до Кримського мосту», а “головне управління міністерства надзвичайних ситуацій” окупантів визнало виявлення станом на 21 грудня мазуту на узбережжі селища Підмаячний, а також у керченських районах. міський набережній, таборі «Космос» та в районах Капкани, Нижньоприморське та фортеці «Єні-Кале».
При цьому ситуація на малолюдному чорноморському узбережжі Керченського півострова, де, серед іншого, на заповідному Опуці розташовані полігони окупантів із закритим доступом, агресором замовчується.
Науковий директор російського “Фонду захисту китів” Володимир Латка констатував, що під загрозою головний міграційний коридор екосистем Чорного та Азовського морів – Керченська протока, через яку двічі на рік через протоку мігрують усі 38 видів промислових риб Азовського та західної частини Чорного моря, а також шляхи чорноморських афалін і морських свиней, загроза виникла і для “пологового будинку” афалін у Таманській затоці.
Український експерт Павло Гольдін констатував, що мазут “тепер викидатиме всюди – і в протоку, і на Чорному морі, і на Азові, і буде рознесений максимально. У ситуації …через тиждень після початку перенесення, це один із найгірших сценаріїв, гірший можливо якщо потім зміниться на південний схід, що теж не виключено”.
У підконтрольному агресору “центр порятунку дельфінів” «Дельфа» повідомили про виявлену загибель не менше 10 дельфінів внаслідок розливу нафтопродуктів, але очевидно, що це лише початок лиха.
Окупаційна влада заявила 23 грудня, що “біля берегів Керчі зібрали понад 25 тонн мазуту”, “проводяться роботи з очищення поблизу озера Тобечикське” і нібито “мазут дістають з моря за допомогою спецтехніки”, а “для локалізації та ліквідації плям до місця були направлені суду” “Максим Колосов” та Анатолій Ткачов”.
При цьому зібраний “керченський улов” мазуту почали вивозити на “полігон” у районі міста Щолкіне, куди 22 грудня відправили щонайменше 14 тонн. 23 грудня окупанти заявили, що нібито в Криму “загалом було зібрано 60,3 тонни забрудненого піску та ґрунту, вивезено 50,6 тонни”.
Даним “полігоном”, як пишуть у соцмережах, став бетонний майданчик колишньої території Кримської АЕС, спеціально не підготовлений і особливо не захищений від повторного стоку мазуту до місцевих водно-болотних угідь, ґрунтових вод, і в саме Азовське море біля заповідного Казантипу.
Також окупанти масово скликають для збирання мазуту керченських волонтерів. І якщо волонтери в Анапі, констатуючи, що “потрібні люди, потрібні люди, людей не вистачає. Найголовніша проблема – це людські руки”, заявляють, що “мазут дуже пахне, тому волонтери в масках”, то засобів захисту в Керчі ані волонтерам, ані зігнаним на пляжі з лопатами “студентам” та “бюджетникам” не виділяють.
Втім, і в соцмережах Анапи пишуть, що «каналами показують, як усе добре. Але насправді все інакше», і що зібрані волонтерами пакети з мазутом відносить назад у море через шторм.
У кращому разі зібрані під дощем керченські “ліквідатори” могли розраховувати на лопати та рукавички, а одним із організаторів такого “збору” був поміченим Віталій Сьомін, який “відзначився” у низці окупаційних структур, включаючи “Лоцман-Крим”.
Як із цього приводу написали в соцмережах кримчани, “люди без засобів захисту. У дощ. Навіщо? Почекали б трохи. Або хоча б забезпечили всім”; “На Інститутському пляжі люди збирають цей мазут у мішки… Щось мені підказує, що ці мішки простоять до липня”.
Щодо заявленої окупантами “спецтехніки” керчани пишуть таке: “я, звичайно, ще не бачив такого ноу хау, щоб екскаватором з моря прибирали мазут і виливали його на набережну…” і “дайте техніку, що ж люди вручну мучаться. Сьогодні багатьом погано стало, надихалися. Респіраторів немає, спецодягу немає”.
Також керчани нагадують, що окупанти “рік тому в ході навчань …рекламували понтонні загородження від розливу нафтопродуктів, щось їх тепер не видно”, і що “щось не видно масової роботи відповідних служб з їх численним персоналом. Постійно “влада” закликає до волонтерів”.
При цьому агресор явно прагне зробити крайніми капітанів «Волгонєфть-212» та «Волгонєфть-239», заявляючи про їхній “домашній арешт”. Втім, навіть у підконтрольних кремлю “медіа” оприлюднені скрини листування одного з них, які благали портову адміністрацію та судновласників прийняти судно на розвантаження.
Напередодні аварії, 14 грудня, капітан «Волгонєфть-212» писав керівництву: “Візьміть, будь ласка, на вивантаження Вн-212, ми вантаж гріємо одним котлом. Зараз беруть 141, там теж проблеми з котлом. 212 намагатимуться брати після 141. У нас середня температура одного котла 40 градусів. Боюся, його надовго не вистачить”.
Далі капітан просив прийняти судно в порт, адже за годину мазут міг остаточно охолонути, а прогноз обіцяв шторм. Згадані “медіа” визнають, що “за документами нафтопродукти мали вивантажити до 30 листопада, але через погоду та чергу на розвантаження паливо залишалося на судні до 15 грудня”.
Як пишуть з цього приводу кримчани в соцмережах, “ви колись стояли на якірній стоянці? Якщо стояли, то чудово знаєте, що без дозволу чи команди диспетчера капітан навіть почухатися не може. Він не міг ні самостійно там стати на якір без дозволу диспетчера порту Кавказ, не самостійно піти без дозволу”.
Також констатується, що “вони не виходили в шторм. Вони стояли на якірній стоянці в очікуванні вивантаження довгий час. Погода зіпсувалася. Почався шторм. Капітан порту Кавказ мав дати команду капітанам цих суден йти в укриття. Цього зроблено не було. Результат відомий” .
При цьому пропаганда агресора, заявляючи, що “17 грудня сигнал SOS подали з третього танкера “Волгонєфть-109″. Причина — тріщина на боці. На щастя, катастрофи вдалося уникнути”, явно замовчує ще один інцидент.
Справа в тому, що з 20 грудня плями нафтопродуктів почали масово знаходити на азовському узбережжі окупованої частини Запорізької області, куди мазут з Керченської протоки так швидко потрапити б не зміг.
Ці 27 кілометрів забруднення, від ландшафтного заказника “Степанівська коса” до кордону з Херсонською областю, включаючи частини ландшафтного заказника “Коса Федотова” та “Коса Пересип”, ймовірно пов’язані з аварією ще одного судна, про що агресор замовчує.
Тому максимально трагікомічно звучать заяви пропагандиста Сергія Маркова, які транслюються “кримською пресою”, що влітку 2025 року такі собі “потоки відпочиваючих” будуть переведені… до Маріуполя.
Також Марков, продовжуючи описану нами раніше істерію про “підступи Заходу” та “терористичний акт” від такого “моремана”, як «перший міністр держбезпеки» російських терористів у Донецьку Андрій Пінчук, заявив, що винні в катастрофі начебто “західні санкції” щодо “російського” тіньового флоту”.
Насправді не варто заглиблюватися в причини санкцій, а лише нагадати, що загиблі та пошкоджені штормом судна типу «Волгонєфть», з класифікаційними документами від такої «авторитетної» структури як «Російське класифікаційне суспільство», у принципі не призначені для морського судноплавства і безжально експлуатувалися в не призначених для них умовах виключно через жадібність їхніх операторів та безконтрольності влади агресора.
Як ми раніше писали, власник танкера «Волгонєфть-239», компанія «Волгатранснєфть», у 2017 році перемогла у тендері на перевезення продукції «Роснафти» «у південному напрямку на території росії до 2022 року»; ціна договору на транспортування 1,5 мільйонів тонн нафтопродуктів становила близько 3 мільярдів рублів. Звичайно, ці кошти на модернізацію флоту не пішли ані до 2022 року, ані пізніше.
Очевидно, що дана катастрофа, що стала прямим наслідком безгосподарності агресора, лише розгортається, та її наслідки матимуть довгостроковий і незворотний характер.
