1 липня ми оприлюднили дослідження афери, пов’язаної з постачанням газу на окуповані материкові райони України, де, серед іншого, спливла “московсько-ростівська” прокладка у вигляді “приватної фірми” “Чєрноморнєфтєгаз”, де директорами були спочатку московський хокеїст “другого сорту свіжості” Цариченко, а потім Валерій Братков, колишній головний інженер у “Газпром Трансгаз Югорськ”.
Ми вказали, що “засновники цієї фірми в російських реєстрах ретельно приховані”, але констатували безумовний зв’язок “нового, приватного” “Чєрноморнєфтєгазу”, який заявив про “дочірню фірму” “Чєрномортрансгаз” в окупованому Сімферополі, як із захопленими кримськими активами однойменного українського державного підприємства, так і з “Газпромом”.
Ми вказали, що після припинення з 2022 року незаконного видобутку вуглеводнів на чорноморському шельфі Крим став замість донора споживачем газу, а “кримський” “Чєрноморнєфтєгаз” став цікавий окупантам та “Газпрому” через свою інфраструктуру та підземні сховища.
Після публікації цього дослідження подібний текст, як своє розслідування, і, природно, без посилання на нашу, “нерукопожату” у відповідному загальновідомому офісі, Асоціацію, розмістив 4 липня “Центр журналістських розслідувань”.
Втім, дослідники “Центру” додали в цей сюжет справді значиму власну інформацію, заявивши про виявлення ними засновників “нового, приватного” “Чєрноморнєфтєгазу”, у вигляді московської компанії “Логістика-Активи”, і пізніше, з листопада 2023 року, петербурзької фірми “Фонд сприяння газифікації”, заявивши при цьому, що в Санкт-Петербурзі “ймовірно, знаходяться бенефіціари цього бізнесу”.
Проведена нами після цього проста перевірка щодо “Логістика-Активи” показує, що її “генеральним директором” був той самий хокеїст Микита Цариченко, який “засвітився” і в “дочці” цієї фірми, такої собі московської “РПНК”, що займається “геолого-розвідувальними, геофізичними та геохімічними роботами в галузі вивчення надр та відтворення мінерально-сировинної бази”.
Втім історія “Фонду сприяння газифікації”, який справді виявився нинішнім засновником “приватного” “Чєрноморнєфтєгазу”, виявилася набагато цікавішою.
Його генеральним директором є аж ніяк не другорозрядний хокеїст з орбіти інтересів еліти Татарстану, а цілий генерал-майор Володимир Городничий, який довгі роки був спочатку заступником командувача з озброєння військами Сибірського військового округу агресора, пізніше “реформованого” до Східного військового округу, де Городничий ще у 2011 році “сяяв” у публікаціях як заступник командувача з матеріально-технічного забезпечення.
Крім “Фонду сприяння газифікації” Городничий у 2019 році був “засвічений” у ролі заступника гендиректора з військово-технічного співробітництва московської фірми “Вертол-Інвест”, що сталося завдяки виявленому нами спільному контактному телефону цієї фірми та “Фонду”.
Зазначимо, що “Вертол-Інвест” створила тоді клон у Білорусі, в індустріальному парку “Великий камінь”, а також викупила компанію “КБ Індела” і згодом намагалася реалізувати її розробку у вигляді “безпілотного вертолітного комплексу” INDELA, який нібито був застосований і у бойових умовах, і для доставки вантажів, у тому числі і на море.
Також і приблизно тоді ж “Вертол-Інвест” відзначилася і у позові з “Московським фізико-технічним інститутом” за підсумками “відкритого конкурсу на право укладення договору на постачання комплексу безпілотного літального апарату вертолітного типу”, вимагаючи призупинити підписання контрактів із “незручним” постачальником.
Втім, далі “Вертол-Інвест”, з незмінними гендиректором Артемом Курасовим і формальним засновником Алєксандром Аведяном було перейменовано на фірму “Хрустальний дом” щодо “оптової торгівлі електронним обладнанням та його запасними частинами”, тобто такої, що спеціалізується на обході санкцій щодо санкцій.
Згаданий Аведян – це дійсно фігура для відповідних промислових шпигунів цілком підставна, ось він якраз є явним “директором-багатоверстатником”, а сам “Вертол-Інвест” – це класична фірма прикриття злочинної роботи російських спецслужб.
Але цікавіша інша фірма, де директором досі виступає все той же Городничий, оскільки вже його, як мінімум “через регалії” називати просто “директором-багатоверстатником” було б недалекоглядно.
Це петербурзька фірма “Нобіліті”, яка потрапила під санкції США у серпні 2020 року. Тоді причини санкцій саме за цією структурою влада США не оприлюднила, але заявлялося, що оприлюднений тоді пакет обмежень стосувався отруйників Алєксєя Навального, а також фірм, пов’язаних з російськими експортними трубопроводами.
Оскільки реєстр акціонерів “Нобіліті” утримує така фірма агресора, як “Спеціалізований реєстратор-тримач реєстрів акціонерів газової промисловості”, то, швидше за все, “Нобіліті” потрапила під санкції не за “Новичок”, а саме як знаряддя енергетичної агресії Кремля.
Це підтверджують і досить заплутані комбінації із засновниками “Нобіліті” у вигляді московських фірм “ССЕ Лімітед” та “Нафтовий дім”, і основний вид діяльності цієї фірми, а саме “морський вантажний транспорт”.
У структури “Нафтовий дім”, у свою чергу, засновниками є “Енергодом сервіс” та “НД Інвест”, при цьому міноритарним засновником “НД Інвест” є все та ж “ССЕ Лімітед”, а основним – “Газпром Інвест РГК”, а крім “Нафтового дому” “НД Інвест” заснувало і фірму “Газпром РСІ”. Також основний співзасновник “НД Інвест”, “Газпром Інвест РГК” було створено фірмою “Газпром Управління Активами КРН”.
На цьому тлі досить очікувано і те, що “Нобіліті” знаходиться на одній адресі з компанією “Газпром ТЕХ Горська”. Таким чином, зв’язок новоспеченого “Чорноморнафтогазу” зі структурами і бенефіціарами “Газпрому” є таємницею Полішинеля, а роль генерала агресора Городничого, який працює в тісній “спайці” і зі структурами “Газпрому”, і з російською військовою розвідкою, досить характерна.
Тепер залишається лише чекати на публікацію “Центром” нового авторського розслідування за описаними вище обставинами.
