У перших двох частинах цього розслідування йшлося про взаємодію французьких політиків з російськими спецслужбами та «фінансовим підживленням» Кремля, включаючи «патріарха» даної «протиприродної дружби» від французьких правих радикалів Жан Марі Ле Пена та його колеги по «братству плаща та кинджала», Жан -Люка Шаффхаузера.
Тепер варто додатково висвітлити «сучасність» правого крила «старих друзів» агресора з «Національного об’єднання». Ми вже обговорили ситуацію, коли Ле Пен-старший передав «кермо влади» у своєму ультраправому «Національному фронті», нинішньому «об’єднанні», дочці Марін, залишаючись при цьому «хрещеним батьком» для її «однодумців».
Втім, після поразки Марін Ле Пен на президентських виборах 2022 року, ознаменованих якраз скандалом з російським фінансуванням за посередництвом Шаффхаузера, «на правому фронті» почалися певні «зміни осіб». Та хоча і батько, і донька Ле Пен залишаються для цієї партії «лідерами думок», багато публічних місць перейшли до «молодих дарувань», кожне з яких стало окремим камінчиком калейдоскопу.
Ми вже писали про те, що через вкрай насичений розвиток французької державності «Національний рух» по суті є анти-парламентською партією, оскільки об’єднує особистостей, яких нинішній конституційний устрій П’ятої Республіки не влаштовує в принципі – від голлістів та роялістів різних напрямів до «поміркованих неонацистів» .
При всьому різноманітті нинішніх форм впливу росії на французьку політику, економіку та інформпростор, саме вкрай праві сьогодні залишаються наріжним каменем та своєрідним «шлюзом» інтересу агресора «як у Парижі, так і на місцях». Цю ситуацію продовжує досліджувати експерт Асоціації професор Борис Бабін.
Здавалося, 5 листопада 2022 року «вітер змін» повіяв над «сімейним гніздом» Ле Пен, коли 27-річний Жордан Барделла (Jordan Bardella) здобув переконливу перемогу над мером Перпіньяна Луї Альо (Louis Aliot) у боротьбі за посаду голови «Національного об’єднання», отримавши «близько 85 відсотків учасників внутрішньопартійного голосування», на якому інших претендентів не висувалося.
Втім, таке радикальне «омолодження вітрини» явно відбулося «не просто так», а вірніше «не зовсім сталося». Справа в тому, що згаданий Луї Альо є громадянським чоловіком Марін Ле Пен, і він розглядався сімейним кланом як «той, хто гарантовано не зрадить».
Втім, практично в останній момент, вибір «нового вождя» був зроблений на користь Барделла – молодої, але старанної «голови, що говорить» від «Національного об’єднання».
І тут також без «сімейної протекції» не обійшлося, оскільки «новий лідер» вже кілька років є громадянським чоловіком Нолвенн Олів’є (Nolwenn Olivier), онуки Жан Марі Ле Пена та доньки Марі-Каролін Ле Пен, старшої сестри Марін Ле Пен, та Філіпа Олів’є.
Втім, варто визнати, що розпочав свою кар’єру Барделла не завдяки племінниці загальновідомої тітоньки Ле Пен.
Справа в тому, що дане «юне обдарування» спершу було помічене старим соратником цього сімейства, другом Марін Ле Пен зі студентських років Фредеріком Шатільйоном (Frédéric Chatillon), включеним «сімейним кланом» до ряду відповідних афер.
Як пише низка французьких медіа типу «TF 1 Info», саме Шатільйон довгий час розглядав Барделла як свою маріонетку, оскільки останній був хлопцем …і його доньки, яка водночас була …хрещеницею того ж Ле Пена-старшого.
Втім, очевидно, що Барделла згодом проміняв «за вигідним курсом» і «хрещеницею на онуку», і самого Шатільйона, пов’язаного найтіснішими узами з Хезболлою та сирійським режимом Асада, на «найближче коло» Ле Пен.
Ця політична маріонетка вже встигла прославитися низкою антимусульманських заяв і публічною прихильністю спростованої демографами конспірологічної «теорії заміщення», за якою нібито «процес заміщення білого населення Франції, а також усієї Європи в цілому представниками нетипових на даний момент для Європи народів» здійснюється в рамках якоїсь «змови еліт».
Втім Барделла встиг «встряти» і у фінансові махінації, переважно «завдяки» Жан-Франсуа Джалку (Jean-François Jalkh), старому соратнику сімейства Ле Пен та депутату Європарламенту від того ж «Національного фронту», до якого Барделла на ранньому етапі. його кар’єри з «хрещеницею та онукою», а саме – з 2015 по 2017 рік, записали до помічників.
Джалк у свою чергу «відмив» на таких фейкових помічниках щонайменше 320 тисяч євро, які потім довго намагався «вибити» Європарламент. Втім, Джалка в Європі оцінили «не лише за це», оскільки він, серед іншого, «прославився» запереченням умертвіння жертв нацистських таборів смерті Другий світовий газом «Zyklon B», як нібито «неможливого». Також Джала надовго запам’ятався «святкуванням» у 1991 році, спільно з Ле Пен-старшим, сороковою річницею смерті вождя французьких колаборантів Петена.
Втім, прихід Барделла на «вакантну посаду» глави «Національного об’єднання» зі «збігом обставин» збігся з «новою турбулентністю». На початку того ж листопада 2022 року у Франції реанімували той самий скандал із «російськими позиками» «Національного об’єднання», втім, уже в нових, ще яскравіших і в багатьох сенсах – зелених тонах.
У ці дні 2022 року депутат французького парламенту від «Євроекологів – Зеленої партії» (EELV) Жюльєн Байю (Julien Bayou) надіслав шестисторінковий звіт до офісу паризького прокурора щодо фінансування «Національного об’єднання» з Кремля, як підстави для проведення вичерпного розслідування.
Ключовою обставиною для написання документа стали заяви колишнього французького посла в Москві Жана Моріса Репера (Jean-Maurice Ripert) на каналі «La Chaîne Info» від 18 вересня, згідно з якими «коли я був [на посаді], ну просто ніхто не знав [тут був сарказм екс-посла], що певна кількість французьких чоловіків та жінок-політиків прибула з певного боку та пішла не з порожніми руками; ця історія загальновідома».
Але тепер, коли криваві плями на кремлівських подарунках відмити дуже складно, заведений у велику дипломатію кабінетами французьких соціалістів, друзів Кремля в іншому форматі, Репер хизується такою загальновідомістю політичної корупції. Втім, доки він до 2017 року був на посаді в Москві, з цих питань дипломат «чомусь» не висловлювався.
Тому «за Репера» цю вже описану нами історію досліджував і Байю, довівши, що на кінець 2020 року борг «Національного об’єднання» перед російськими банками становив близько 8,15 мільйонів євро.
Але навряд чи сімейство Ле-Пен мало переживати з цього приводу, оскільки, як довів Байю, «асамблея» отримала відстрочку в оплаті цього боргу до 2028 року, і вона була надана завдяки, «хоч як дивно», рішенню російського суду.
Депутат від EELV констатував, що «ситуація створює реальний дисбаланс між сторонами, які мають погасити свої борги швидко, відповідно до французького законодавства, і тими, хто має «підкоритися» арбітражу набагато сприятливішого рішення російського суду… і підвладний Кремлю».
Примітно, що крім загальновідомих і колись описаних нами пригод в росії та в окупованому Криму злочинного Тьєррі Маріані (Thierry Mariani), Байю описує подорож згаданого Філіпа Олів’є на фінал Чемпіонату світу в росії, оплачену «запрошуючою стороною».
Втім, для звіту Байю було достатньо зібрати інформацію із відкритих джерел. Ще 27 жовтня 2022 року було опубліковано матеріал «Франція: мережі путіна», а далі з приводу «кремлівських зв’язків» Олів’є «пройшлися» і «Politics» і «The HuffPost».
Зокрема, журналіст Ромен Еррероc (Romain Herreros) згадує про незаконний візит Олів’є в липні 2020 року до окупованого Криму, а також про його зазначену вище поїздку до росії влітку 2018 року на фінал Чемпіонату світу з футболу, в якому грала і виграла команда Франції; серед іншого на матчі був присутній і Президент Еммануель Макрон.
Як з’ясувалося з прочитаного журналістами-розслідувачами «Complément d’enquête» електронного листування Олів’є, його поїздку до Москви спонсорував підсанкційний олігарх Костянтин Малофєєв, який вирізняється крайніми шовіністичними поглядами. Зауважимо, що Олів’є приїхав до нього «в гості» разом із дружиною, згаданою вище «тещею» нинішнього «головного правого француза» Барделла, Марі-Каролін Ле Пен.
Втім, від подій «Мундіалю» варто перенестися до окупованого Криму, куди в червні 2020 року Кремля злочинно завіз цілу купу «європейських діячів», серед яких відзначилися п’ять депутатів Європейського парламенту від Франції – Тьєррі Маріані, Віржіні Жорон (Virgi- Лін Лакапель (Lacapelle Jean-Lin), Ерве Клод Жувен та згаданий Філіп Олів’є.
Це був явно основний «кістяк» незаконного «спостереження» за фейковим «голосуванням щодо зміни конституції росії» в окупованих Ялті та Сімферополі, оскільки інші статисти пропаганди агресора були ще «рідше», на кшталт колишнього члена Центральної виборчої комісії Болгарії Мартіна Райкова та колишнього депутата парламенту Швеції Еріка Альмквіста
Не дивно, що згадані представники вкрай правої політичної групи «Ідентичність і демократія» Європарламенту, як згаданий Олів’є, так і Жорон із Жан-Ліном, підпали під. українські санкції, запроваджені указом № 109/2021 у березні 2021 року.
Але слід зазначити, що після запровадження санкцій Олів’є «та товариші» погрожували поскаржитися керівництву ЄС. Як голосно заявив цей «друг» Малофєєва, «я проситиму керівництво Європарламенту протестувати», але прогнозовано все скінчилося нічим.
У цьому злочинному візиті є трагікомічний елемент. Коли Олів’є прибув до Москви у червні 2020 року, там того ж місяця було зареєстровано «тезку» нашого фігуранта з російським податковим номером 772836313797.
Ну а далі цей «тезка» став «засновником» незаконної «фірми» «РД Фудінг» зі «статутним капіталом в 300 тисяч рублів» спільно з Дьєбольт Жонатан Натанаелем, який вніс третину суми. Ця «фірма», серед «видів діяльності» якої була вказана «торгівля морозивом», була незаконно «зареєстрована» агресором у квітні 2021 року в окупованій Ялті, за адресою «набережна Леніна, будинок 18/20, приміщення 24».
Втім, на тлі описаних вище скандалів та викриттів у Парижі, непомітна ялтинська «лавка морозива» Олів’є з листопада 2022 року стала «ліквідуватися» через «недостовірність внесених даних». Що саме і як хотіли провести через цю «фірму» кремлівські «друзі» Олів’є – землю, нерухомість, якийсь «кредит» залишається питанням, яке звичайно варто було б поставити самому європарламентарю.
Додамо, що новина про те, що «Філіппа Олів’є обрав російський медіа-магнат Костянтин Малофєєв для участі в конфіденційному проекті під назвою AltIntern», метою якого є створення «союзу європейських вкрай правих», після оприлюдненого розслідування з листопада 2022 року вже написали багато журналістів.
Вони приводять емейл Олів’є до Малофєєва про те, що «великі зустрічі, які ми змогли провести завдяки вам, матимуть вирішальне значення для наступних європейських виборів. Тепер ми будемо працювати на нашій стороні, щоб дати їм усі розробки, яких потребує справа».
Але чи буде ця «справа» обмежена антиукраїнськими голосуваннями «друга двох дам» та явного поціновувала «ялтинського пломбіру» Барделла та близьких до нього депутатів французького парламенту, як це сталося 15 вересня минулого року, чи набуде ця деструктивна діяльність більшого і «смачнішого» для Кремля розмаху – ми з’ясуємо в подальших частинах нашого розслідування, де також, звісно, знайдеться місце для ядерної енергетики та неоколоніалізму.
