На сесії Генасамблеї ООН, що стартувала в Нью-Йорку, планується обговорення нової Доповіді A/80/174 “Військова діяльність та токсичні речовини”, підготовленої Спецдоповідачем з токсичних речовин і прав людини, професором Маркосом Орельяною відповідно до резолюції 54/10 Ради з прав людини.
Нагадаємо, що в рамках постійної співпраці зі структурами ООН для підготовки даної Доповіді наша Асоціація в березні цього року проінформувала Спецдоповідача про негативний вплив російської агресії на навколишнє середовище України.
В інформуванні АРК, підготовленому професором Борисом Бабіним та іншими експертами та опублікованому на офіційних веб-ресурсах ООН, нагадувалося про негативні наслідки російської агресії, що безпосередньо пов’язані з екологічними проблемами та безпекою мореплавання в Чорному та Азовському морях, включаючи води, прилеглі до Криму, та про відповідні виклики для прав людини, до інформування було додано наші експертні публікації.
В інформуванні АРК наголошувалося, що станом на березень 2025 року в Україні зафіксовано понад 8000 випадків заподіяння шкоди навколишньому середовищу внаслідок військових дій; загальна сума збитків уже досягла майже 85 мільярдів євро.
В інформуванні було додано, що у повітря було викинуто понад 230 мільйонів тонн вуглецю, що чверть території України залишається замінованою та забрудненою боєприпасами, та що 850 тисяч гектарів лісів перебувають під окупацією та у зоні бойових дій.
В інформуванні нагадувалося про резолюцію Міжнародної морської організації, ММО A.1183 (33), прийняту в грудні 2023 року, що відобразила виклики від російської агресії для морського середовища, а також про знищення російськими військами Каховської ГЕС у червні 2023 року, та описувалися відповідні дезінформаційні та маніпулятивні компанії агресора.
В інформуванні АРК Спецдоповідачеві ООН знову описувалася катастрофічна ситуація, пов’язана з російською агресією, що сталася 15 грудня 2024 року, коли російські танкери «Волгонафта-212» та «Волгонафта-239» затонули під час шторму в районі Керченської протоки, а також вказувалося на недбалість та на дезінформаційні кампанії окупантів з цього питання.
В інформуванні було додано, що українські, естонські, грузинські юристи, екологи та морські експерти зазначили, що наслідки нинішньої катастрофи будуть відчуватися у водах Чорного моря понад двадцять років, і що відповідні ризики поширюються і на води Болгарії та Румунії.
В інформуванні також згадується лист до нашої Асоціації з цього питання від директора Відділу морського середовища ММО та описуються відповідні петиції, спрямовані до органів ООН щодо негативних наслідків цієї катастрофи, підготовлені нами та Меджлісом кримськотатарського народу.
В інформуванні було додано, що катастрофа танкерів грубо порушила відповідні права населення Криму, включаючи корінний кримськотатарський народ, такі як право на розвиток, право на здоров’я, право на харчування та воду, порушила колективні інтереси місцевих громад, порушила принципи екологічно обґрунтованого управління, достатнього житла, справедливого міжнародного порядку та міжнародної солідарності.
У Доповіді A/80/174 професор Орельяна висловив вдячність АРК та іншим респондентам, які поділилися своїм досвідом та знаннями, а також своїми оцінками та думками.
У пункті 8 Доповіді з цього приводу, з посиланням на опубліковані матеріали АРК, констатується, що військова діяльність може призвести до хімічного забруднення внаслідок, зокрема, розливів нафти. Таке забруднення має серйозні наслідки, у тому числі для здоров’я людей, екосистем та економічної діяльності.
У пункті 12 Доповіді констатується, що з моменту вторгнення росії в Україну в 2022 році великі обсяги ґрунту були переміщені в результаті вибухів, після чого залишився порушений ґрунт, забруднений металевими уламками та попелом. Внаслідок повсюдного руйнування будівель великі обсяги азбесту були викинуті у довкілля; це створює серйозну загрозу для здоров’я цивільних осіб та співробітників служб екстреного реагування, а пошкодження критично важливих об’єктів інфраструктури призвело до витоку токсичних речовин.
У пункті 14 Доповіді зазначено, що у червні 2023 року внаслідок прориву греблі Каховської ГЕС потік, що містив понад 90 000 тонн важких металів, таких як миш’як, нікель та цинк, потрапив у Дніпро та був винесений до Чорного моря. Внаслідок цього викиду зазнали забруднення території, що охороняються, у тому числі національний природний парк «Великий Луг».
Про цю катастрофу йдеться і в пункті 69 Доповіді, з констатацією того, що штучно викликана повінь може призвести до переміщення похованих небезпечних відходів, “як це сталося в 2023 році, коли російські збройні сили… зруйнували греблю Каховської ГЕС в Україні”, тоді як результатом штучної засухи може стати збільшення концентрації забруднюючих речовин.
Підрив греблі Каховської ГЕС згадано і в пункті 89 Доповіді, що обговорює питання кваліфікації екоциду, у контексті того, що цей військовий злочин “може надати першу можливість для перевірки охоплення та здійсненності” норми Римського статуту, що передбачає кримінальну відповідальність за скоєння військового злочину проти довкілля, який полягає у «навмисному скоєнні нападу, коли відомо, що такий напад з’явиться причиною… великої, довгострокової та серйозної шкоди довкіллю, яка буде явно несумісною з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою» у міжнародних збройних конфліктах.
Щодо проблем, порушених у нашому інформуванні, Доповідь у пункті 19 вказує, що розливи нафти є одним із основних джерел шкоди, заподіяної навколишньому середовищу в зонах конфліктів. Вони істотно впливають на здоров’я цивільних осіб при вдиханні або контакті з маслами при вживанні забруднених продуктів харчування. Відомо, що забруднюючі речовини нафтового походження викликають довгострокові проблеми зі здоров’ям і мають канцерогенну дію, підкреслив Спецдоповідач ООН.
Також у пункті 27 Доповіді описано згаданий у нашому інформуванні удар російського безпілотного літального апарату, що стався 14 лютого 2025 року в Чорнобилі, по захисній арці, спроектованій з метою забезпечити можливість поводження з радіоактивними відходами, що утворилися під час вибуху реактора № 4 у 1986 році, включаючи демонтаж його саркофагу, що відслужив термін, що призвело до загорянь, які були ліквідовані лише через три тижні.
Цей інцидент ілюструє небезпеку радіаційного опромінення, якщо саркофаг опиниться в контакті з навколишнім середовищем, йдеться у Доповіді, з акцентом на те, що в Україні було відмічено цілу низку інших нападів на ядерні об’єкти та електроенергетичну інфраструктуру, що становлять ядерну безпеку під серйозну загрозу та збільшують ризик завдання шкоди довкіллю.
У пункті 55 Доповіді зазначено, що токсична спадщина війни в Україні включає випалювання лісів російськими військовими як одну з тактик ведення війни, що призводить до викиду в атмосферу величезних обсягів діоксиду вуглецю та знищення важливих поглиначів вуглецю.
Серед рекомендацій Доповіді A/80/174 зазначимо пропозиції щодо вжиття заходів для охорони заповідних зон, які можуть постраждати від впливу збройного конфлікту, щодо включення злочину екоциду до Римського статуту “у формулюванні, яке відповідало б принципам і стандартам у галузі прав людини”, а також щодо обов’язковості проведення екологічних експертиз після закінчення збройних конфліктів і, де це можливо, під час цих конфліктів як невід’ємного елементу миробудування.
За підсумками обговорення цієї Доповіді очікується ухвалення резолюції Генасамблеї та низка інших міжнародних кроків, болісних для агресора та інших порушників міжнародного права. Наша взаємодія зі структурами ООН з відповідних питань буде продовжена.
