Під час 60-ї сесії Ради з прав людини, яка розпочалася у Женеві у вересні цього року, високопосадовці ООН, спеціальні доповідачі, незалежні експерти та робочі групи представили свої тематичні доповіді, а наша Асоціація раніше підтримувала з ними комунікацію, спрямовуючи для підготовки документів відповідні матеріали щодо актуальних аспектів ситуації в Криму та інших окупованих росією територій України.
Раніше ми посилалися на нову доповідь A/HRC/60/28 Спецдоповідача ООН професора Томоя Обокати «Найгірші форми дитячої праці: оцінка прогресу та проблеми, що зберігаються», в якій згадувалися матеріали нашої Асоціації, які описують злочини росії проти дітей в окупованому Криму.
Також подяку за наші матеріали було висловлено у Доповіді Генерального секретаря ООН A/HRC/60/52, у Доповіді Робочої групи з прав селян та інших осіб, що працюють у сільських районах, A/HRC/60/33, у Доповідях Робочої групи з насильницьких або недобровільних зникнень A/HRC/60/35/Add.4 та A/HRC/60/35, в Дослідженні Експертного механізму з прав корінних народів A/HRC/60/66, у Доповіді професора Сур’ї Діви, Спеціального доповідача з права на розвиток A/HRC/60/25, у Доповіді професора Педро Агудо, Спеціального доповідача з питань прав людини на безпечну питну воду та санітарію A/HRC/60/30, у Доповіді професора Маркоса Орельяни, Спеціального доповідача з питань прав людини та небезпечних відходів A/HRC/60/34 тощо.
Ці документи відобразили низку проблем та викликів, описаних у наших матеріалах; наприклад, у Доповіді A/HRC/60/33 «Права селян та інших осіб та інших осіб, що працюють у сільських районах» визнається, що збройні конфлікти становлять пряму загрозу доступу до землі та засобів існування в сільській місцевості, часто призводячи до насильницького позбавлення селянських громад їх власності.
Військова окупація та військові дії можуть призвести до повної втрати сільськогосподарських угідь, великі території будуть захоплені або стануть непридатними для використання, а громади будуть відрізані від засобів виробництва.
Навмисне знищення ферм, іригаційних систем та лісів ще більше руйнує сільську економіку, а напади на критично важливу інфраструктуру, таку як греблі та електростанції, можуть спровокувати катастрофічні повені, збитки навколишньому середовищу та вимушене переміщення населення, зазначене у Доповіді A/HRC/60/30.
У Доповіді A/HRC/60/30 «Взаємозалежність між водою та енергією» в контексті даної ситуації наголошується, що в умовах прискорення зміни клімату, посилення соціальної нерівності та деградації екосистем, що росте, вкрай важливо прийняти стійкий і комплексний підхід до управління водними ресурсами та енергією, заснований на правах людини.
У Доповіді A/HRC/60/34 «Керівні принципи в галузі доступу до правосуддя та ефективних засобів правового захисту в контексті токсичних речовин» також наголошується, що випадки токсичних речовин часто спричиняють масштабні збитки, що зачіпають цілі спільноти і навіть права майбутніх поколінь, і пов’язані з тяжкими людськими стражданнями, включаючи муки, хвороби та смерть. У Доповіді наголошується, що держави повинні гарантувати жертвам та захисникам довкілля сприятливі умови для їхньої роботи щодо захисту прав людини, вільні від загроз, насильства та переслідувань.
У Доповіді A/HRC/60/25 «Взаємозв’язок між ґендерною рівністю та правом на розвиток» додано обов’язок зміцнювати інститути для запобігання порушенням прав людини жінок і дівчат під час збройних конфліктів та воєн та притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за такі порушення.
У Дослідженні A/HRC/60/66 «Право корінних народів на дані, включаючи збирання та дезагрегування даних», у зв’язку з відповідними проблемами, наголошується на обов’язку захищати конфіденційність цифрових комунікацій та забезпечувати, щоб обмеження права на недоторканність приватного життя не призводили до дискримінації за ознакою ідентичності корінних народів.
У пункті 81 доповіді A/HRC/60/35 «Насильницькі або недобровільні зникнення» підкреслюється “тривожна і зростаюча тенденція насильницьких зникнень, пов’язаних з росією, обумовлена, головним чином, збройним конфліктом, що триває в Україні”, і що “крім військовослужбовців, повідомлялося про зникнення цивільних осіб, які вважаються противниками, включаючи місцевих чиновників, журналістів і активістів”, що “ці зникнення, як стверджується, супроводжуються затриманнями без правових гарантій, тортурами та переведенням у невстановлені місця”.
У Доповіді також підсумовується, що російська влада чинила насильницькі зникнення як злочини проти людяності, оскільки вони відбувалися в рамках широкомасштабного чи систематичного нападу на цивільних осіб.
У Доповіді A/HRC/60/35 Робоча група висловила солідарність та глибоку повагу родичам зниклих осіб, а також організаціям, правозахисникам та адвокатам, які надають підтримку цим жертвам.
У Доповіді були визнані труднощі і дедалі ворожіша і небезпечніша обстановка, в якій вони ведуть свою роботу зі встановлення істини, справедливості, відшкодування збитків, збереження пам’яті та недопущення повторення подій, що ще більше погіршується зростаючими скороченнями гуманітарної допомоги та фінансування, а також появою обмежувального законодавства, що часто обмежує їхню діяльність.
У Доповіді A/HRC/60/35/Add.4 у цьому питанні особлива увага приділялася ситуації з насильницькими зникненнями в контексті захисту земель, природних ресурсів та навколишнього середовища. У Доповіді A/HRC/60/52 до цього питання було додано тезу про конфлікти, пов’язані з ресурсами, що виникають у результаті формування транзитних ланцюжків поставок, залежність від викопного палива та інших конфліктів через природні ресурси.
Наші комплексні зусилля щодо координації з органами та агентствами ООН, які беруть участь у розробці зазначених документів, будуть продовжені.
