Вчені різних країн продовжують надавати оцінки розміру та наслідкам чорноморської екологічної катастрофи, що настала після загибелі двох російських танкерів “Волгонєфть”.
Керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські Лимани” Іван Русєв, оцінюючи негативні наслідки для чорноморського узбережжя материкової України від цього лиха, зазначив, що ця катастрофа є, ймовірно, найбільш масштабною за всі роки спостережень, оскільки кількість мазуту на дні є невідомою, та розкладатися він може й десять, й тридцять років
Професор Русєв додав, що на материковому українському узбережжі мазут забруднює пляжні зони, піщані пересипи, що загрожує усім видам, бо забруднення передається по харчовому ланцюгу. Мазут виявлене у згустках на березі та у воді, але надалі, з потеплінням є ймовірність того, що він буде розчинятися.
Професор констатував, що на думку експертів, тепер загинуло не менше 50 тисяч птахів різних видів, та декілька тисяч дельфінів, при цьому подальший негативний вплив на екосистеми буде поступовим, але замкненість Чорного моря сприятиме цьому впливу на всі ланки біорізноманіття.
Також професор Русєв підтвердив наявність загроз від наслідків нинішньої катастрофи для чорноморського узбережжя Болгарії та Румунії, зокрема через наявність постійних морських течій, таких як Румелійська.
Він навів приклад ситуації 2022 року, коли загиблі у берегів Одещини від ведення росіянами бойових дій, сонарів, акустичних травм та фосфорних боєприпасів дельфіни потім виносилися течією на узбережжя Румунії.
Та якщо Румелійська течія вже принесла мазут за 630 кілометрів від місця його витоку біля Керченської протоки до Нацпарку “Тузлівські лимани”, то цей мазут, що дрейфує у вигляді мільйонів фракцій, від 1 до 5 сантиметрів, вкрай ймовірно виявиться за підсумками у берегів Болгарії та Румунії.
Професор Русєв наголосив на важливості заходів, які в нинішній ситуації має вживати влада України для протидії наслідкам катастрофи, підкресливши що наразі опрацьовується план ліквідації забруднень мазутом.

Експерт наполягає на потребі швидкого реагування та миттєвого збору забруднень із подальшою утилізацією, на необхідності реалізації планів моніторингу та реагування, із залученням місцевих громад, та зокрема й точкових дій, у випадках виявленого забруднення.
Коментуючи публікацію нашої Асоціації щодо російського нафтового флоту провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України, океанолог Юрій Тучковенко підтвердив, що питання притягнення до відповідальності росії як держави, яка не забезпечила безпечну експлуатацію суден свого нафтоперевізного флоту, що призвело до безпрецедентного забруднення Чорного моря мазутом є вкрай актуальним і потребує негайного реагування з боку України й інших держав Чорноморського регіону.
Професор Тучковенко підкреслив, що це не перший подібний випадок, оскільки така ж аварія сталася в Керченській протоці у листопаді 2007 року з танкером аналогічного типу «Волгонєфть-212», а тому є всі підстави вважати, що такі аварії з відповідними суднами будуть відбуватись систематично.
Проте, додав експерт, як свідчить світовий досвід, масштабне забруднення морського середовища мазутом є вкрай небезпечним для морських екосистем, оскільки має тривалий, до десятків років, негативний вплив на біотичні компоненти екосистеми, знецінює їх рекреаційний ресурс, зменшує біорізноманіття.
Професор Тучковенко додав, що оскільки Україна зараз не має прямого доступу до місця аварії та кримського узбережжя, яке постраждало найбільше, необхідно вже зараз накопичувати доказову базу щодо масштабів і наслідків забруднення.
Для цього слід активно використовувати поєднання даних супутникового моніторингу, математичного моделювання розповсюдження в морі нафтопродуктів та моніторингу за поточним станом забруднення в прибережних зонах моря, включно зі свідченнями спостерігачів та населення прибережних територій.

Поєднання цих трьох методів, результати отримані за якими повинні збігатися, дасть можливість однозначно визначити джерело находження нафтопродуктів і обчислити масштаб спричинених збитків, констатував експерт.
Коментуючи нашу публікацію професор Міжнародного чорноморського університету Ніка Чітадзе, констатував, що затоплення російських танкерів «Волгонєфть» у Керченській протоці ще раз вказує на те, наскільки росія є небезпечною країною не лише з військового погляду, а й з екологічного.
Звичайно, поширення нафтопродуктів у Чорному морі створить величезну небезпеку для флори та фауни Чорного моря, підкреслив грузинський вчений, зазначивши що раніше ми знали, як свідомо росія пошкодила Каховське водосховище.
Професор Чітадзе додав, що під час військової агресії росії проти Грузії у 2008 році російські окупанти поряд з бомбардуваннями грузинських міст і сіл бомбардували також ліс у Боржомській ущелині Грузії, що призвело до пожеж та знищення тисяч гектарів лісових масивів.
На його думку, політика росії у Чорному морі може створити екологічні проблеми для всіх прибережних держав Чорного моря, включаючи Грузію. Берегова лінія Грузії складає 313 кілометрів, а 16% її території знаходиться у морському просторі, складаючи територіальне море, де флора та фауна будуть у небезпеці.
Професор Чітадзе вказав, що росія порушила Гельсінські правила, що стосуються права довкілля, та Конвенцію ООН з морського права 1982 року, що, з юридичного погляду росія зобов’язана взяти на себе міжнародно-правову відповідальність за екологічні збитки та виплатити компенсацію Україні та Грузії.

Експерт висловив сподівання, що одного разу, коли російські окупанти будуть видворені з території України, Міжнародний суд ООН розгляне всі питання збитків, включаючи екологічні збитки для України та Грузії.
