Українські та закордонні експерти продовжують реагувати на чорноморську екологічну катастрофу, що почалася після загибелі у Керченській протоці російських танкерів “Волгонєфть”.
Як зазначив Заслужений діяч науки й техніки України, провідний фахівець Інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса Ігор Крайнов, попереднє дослідження нашої Асоціації про російський нафтовий флот та нинішню морську екологічну катастрофу порушує стратегічні питання глобальної екологічної безпеки морських акваторій.
Професор Крайнов погодився з нашою тезою, що найбільшу техногенну екологічну небезпеку для світового океану складає російський нафтоналивний флот, який знаходиться в катастрофічному технічному стані.
Експерт підкреслив, що екологічна катастрофа «Волгонєфть-212» та «Волгонєфть-239» біля Керченської протоки, порушила колективні інтереси місцевих громад, принципи екологічно безпечного управління, належного житла, демократичного та справедливого міжнародного порядку та міжнародної солідарності.
Тому, як констатував фахівець Інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, з метою захисту прав населення Криму, включно з корінним кримськотатарським народом, на безпечне та здорове довкілля та безпеку життєдіяльності, гарантованих міжнародним правом, а також для визначення шкоди та відшкодування збитків Україні слід здійснювати кримінальне провадження щодо заподіяння злочину проти довкілля Криму.
В рамках цього кримінального провадження, підкреслив професор Крайнов, обов’язково провести комплексну комісійну судову інженерно-технічну експертизу у складі інженерно-екологічного дослідження та дослідження безпеки життєдіяльності.

Як щодо цього відзначив естонський експерт з колективних прав, колишній член Постійного форуму ООН з питань корінних народів Олівер Лооде, “я можу перерахувати статті Декларації ООН про права корінних народів, які росія очевидно зараз порушує”, спричинивши цю екологічну катастрофу, водночас рф не підтримує Декларацію, не визнає колективні права корінних народів та не гарантує права кримським татарам.
Експерт запропонував внести щодо цієї справи рекомендацію до цьогорічного звіту Постійного форуму ООН з питань корінних народів, сесія якого розпочнеться 21 квітня. Він наголосив, що у подібних ситуаціях для глобального реагування на порушення прав корінних народів важлива їх міжнародна солідарність, навівши справу протестів корінних народів проти будівництва трубопроводу “Keystone Pipeline System” у США та Канаді.
Олівер Лооде підкреслив, що частиною стратегії захисту порушених прав корінного народу на довкілля на глобальному рівні мають стати активізм, судові справи, громадська активність, залучення медіа, та “створення глобальної історії”.

У цьому вимірі член Ради директорів Європейської організації публічного права Юрій Волошин вказав, що аналіз механізмів та факторів спричинення шкоди нинішньою чорноморською екологічною катастрофою має відбуватися з врахуванням як широкої прецедентної практики європейських країн, таких як Греція, Іспанія та Франція, так й накопичених стандартів Ради Європи.
Варто вказати, наголосив професор Волошин, на початок у 2024 році Рейк’явікського процесу, який розвинув приписи відповідної декларації, схваленої на 4-му саміті голів держав та урядів у травні 2023 року та відображає потрійну кризу забруднення, втрати біорізноманіття та кліматичних змін.
Процес був розвинутим у рекомендації ПАРЄ “Шлях Ради Європи до стратегій в добробуті морів та океанів для протидії кліматичній кризі” 2273 (2024), а також у її резолюції 2546 (2024), що підкреслила роль Бернської конвенції.
Крім того, додав професор Волошин, досвід Ради Європи відображеній у Конвенції щодо ландшафтів, яка стосується й прибережних районів, та у відповідній практиці Європейського суду з прав людини щодо захисту прав людини під час морекористування, відображеній у рішеннях в справах “Alatulkkila and Others v. Finland” 2005 року, “Mangouras v. Spain” 2009 року, “Depalle v. France” та “Brosset-Triboulet and Others v. France” 2010 року й “Yașar v. Romania” 2019 року.
Та якщо у Середземномор’ї відповідний досвід був реалізованим у форматі зовнішньої співпраці Ради Європи за Угодою EUR-OPA про істотні небезпеки, то в інших напівзамкнених басейнах, таких як Балтика чи Чорне море, відповідні процеси системності не набули.
Ці питання, додав професор Волошин, він підіймав минулого року на робочій конференції “Ринок морської праці перед обличчям воєнних дій” в польській Гдині де брали участь, представники морського бізнесу, інспектори міжнародних організацій, посадовці польського Морського офісу та керівництво морських університетів.

Тепер, з урахуванням викликів морському довкіллю, відповідні правничі механізми будуть застосовані неодноразово у практичних ситуаціях.
