11 серпня експерт нашої Асоціації Борис Бабін взяв участь у засіданні Експертної ради при Представнику Омбудсмана з прав жителів АР Крим та міста Севастополя, на якому обговорювалися питання подальшої реалізації законодавства України про корінні народи та аспекти захисту заручників агресора.
У засіданні, що відбулося під головуванням Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ельвіна Кадирова, взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу, представники громадських інституцій караїмів та кримчаків, правозахисних структур, академічної спільноти та апарату Омбудсмана.
Учасники обговорювали виклики дискримінації корінних народів України на окупованих територіях та аспекти збереження їх культурної спадщини.
Рефат Чубаров поділився баченням нинішнього керівництва Меджлісу щодо подальшого запровадження цієї інституції в управлінські, бюджетні та фінансові відносини України через утворення його окремого “виконавчого органу” та надання йому статусу юридичної особи, для чого пропонується внесення змін у закони України.
У своєму виступі професор Бабін акцентував увагу на тому, що без початку ефективної діяльності легалізованого в українському правовому полі Меджлісу кримськотатарського народу розробка десятка підзаконних актів щодо реалізації норм профільного закону про корінні народи є малореальною.
Експерт АРК учергове наголосив, що вибір моделі подальшої діяльності Меджлісу є виключною прерогативою та відповідальністю його керівництва.
Водночас, констатував експерт, тепер пропонуються принципові зміни законодавства та власне перегляд самої концепції представницького органу корінного народу, зі спробами перекладання фінансових та майнових питань та відповідальності на не передбачені раніше ні законами, ні власне статутними актами Меджлісу “виконавчі структури”.
А тому відповідні гіпотетичні зміни законів щодо статусу представницьких органів корінних народів, додав експерт АРК, варто щонайменш обговорювати з урахуванням громадської та експертної позиції структур караїмів та кримчаків, які ще не легалізували власні представницькі органи, а також з урахуванням загальноприйнятих антикорупційних стандартів.
Крім того, на засіданні обговорили низку актуальних питань із документування осіб, які перебувають у місцях несвободи агресора, та перспективи запровадження функцій держави-покровительки, зокрема у відповідному секторальному підході.
