На тлі регулярних і небезпечних збоїв GPS у Балтійському та Чорному морях, які європейські уряди прямо пов’язують із гібридними діями рф, наш експерт Едуард Плешко розповідає про кримський слід сплесків радіоперешкод, які вимикали супутникову навігацію на величезних територіях, створюючи прямі загрози для авіації та морського транспорту.
У період з січня 2019 по квітень 2026 року, найчастіше по вівторках, середах та четвергах у робочі години за європейським часом, зафіксовано 75 днів, коли відбувалися потужні події придушення сигналу в діапазоні частот “GPS L1”, центрованому на 1575,42 мегагерца.
Виявлений потужний радіосигнал передавався у вузькій смузі 5 мегагерц із центром на частоті 1577,5 мегагерц, що знаходиться впритул до цивільного діапазону GPS L1, а також зафіксовано аналогічні сплески на частоті китайської навігаційної системи “BeiDou”, яка має центр свого сигналу на частоті 1558,5 мегагерц. Виявлені сигнали перешкод у сотні разів перевищували за потужністю оригінальні навігаційні сигнали.
Дослідницька група під керівництвом професора Тодда Хамфріса з Техаського університету разом із фахівцями Стенфордського університету провела масштабний аналіз даних наземних станцій, що приймають сигнали глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS). Учені виявили чітку закономірність високопотужних перешкод, які тривають менше 10 секунд, але одночасно охоплюють територію від Норвегії до Іспанії та Польщі, а іноді досягають Гренландії й Канади.
Результати дослідження повністю спростували версію про випадкові технічні несправності чи вплив сонячної активності та вказали на системну діяльність людини. Раніше, враховуючи географічний район частого виявлення перешкод, однією з робочих версій, яка потрапляла до медіа, була спроба виявити джерело перешкод на території Калінінградського анклава росії.
Проте, істина виявилася дещо іншою, хоча й напряму пов’язаною з рф. Вирішальними стали дані необробленого радіосигналу, які зафіксували станції в Амстердамі та Тронхеймі під час події 11 лютого 2026 року. Дослідникам вдалося побудували математичну модель простору та розрахувавши різницю в часі прибуття сигналу, встановити з точністю до 200 метрів місце знаходження джерела випромінювання.
Оскільки аномалія одночасно вражала приймачі на відстані тисяч кілометрів, Тодд Хамфріс та його колеги з’ясували, що джерело випромінювання повинно перебувати на висоті щонайменше 1200 кілометрів над Землею. Отримані результати ідеально збіглися з високо еліптичною орбітою російського супутника «Космос-2546», який було виявлено серед понад 15 000 супутників за критерієм «прямої видимості» під час збоїв.
Оскільки «Космос-2546» не міг здійснювати глушіння у 2019 році, дослідники дійшли висновку, що завади генеруються усім угрупованням із шести аналогічних супутників російської системи «Купол».
Єдина космічна система «Купол» – це ключовий космічний ешелон російської Системи попередження про ракетний напад, який складається з шести супутників типу «Тундра» (14Ф142), що мають номери “Космос-2510” запущений у листопаді 2015 року, “Космос-2518” запущений у травні 2017 року, “Космос-2541” запущений у серпні 2019 року, “Космос-2546” запущений у травні 2020 року, “Космос-2552” виведений на орбіту в листопаді 2021 року, та “Космос-2563” запущений в листопаді 2022 року.
Усі шість апаратів запускалися за допомогою ракет-носіїв «Союз-2.1б» із розгінними блоками «Фрегат» із російського космодрому Плесецьк та функціонують на високих еліптичних орбітах, фіксуючи теплове випромінювання факелів двигунів балістичних ракет у момент пуску.
Для супутника, який призначений виявляти теплові сигнатури та нібито має оборонну мету – завчасно попередити про ракетний напад, таке подвійне використання, є не просто дивним, а стає фактично підтвердженим засобом нападу у домені електромагнітного спектра.
Зсув фактичної частоти завади на кілька мегагерців відносно цивільної частоти “GPS” дає підстави вважати, що рф навмисно «не розкриває карти» повністю, щоб не спровокувати глобальний скандал, але регулярно тестує працездатність передавачів. У випадку реального конфлікту частоту легко змістять безпосередньо в центр діапазону “GPS”, що призведе до «засліплення» навігації, фінансових систем та зв’язку на рівні цілого континенту.
Та вкрай цікавим питанням є здійсннення управління даним російським супутниковим угрупованням.
Варто зазначити, що на додаток до основних центрів обробки даних та управління системи «Купол», які зосереджені на об’єктах у Московській області та на Далекому Сході, як західного та східного командних пунктів відповідно, в систему включений “40-й окремий командно-вимірювальний комплекс” або войськова частина 81415, розташована у Вітине поблизу окупованої Євпаторії, який виконує роль “південно-західного вузла зв’язку Головного випробувального космічного центру ім. Титова”.
Технічною базою комплексу стали радіотелескоп РТ-70 (П-2500) із діаметром дзеркала 70 метрів, а також залишки комплексів «Плутон» (антени АДУ-1000) і квантово-оптичні системи сімейства «Сажень».
Раніше наша Асоціація неодноразово досліджувала діяльність “40-го комплексу”, із залученням якого окупантами було розгорнуто завадостійку інформаційно-обчислювальну систему. Вона безпосередньо задіяна в коригуванні часово-програмних завдань для навігаційної системи “ГЛОНАСС”, збиранні та звірці даних орбітальних угруповань росії, що безпосередньо впливає на точність наведення російського високоточного озброєння та навігацію бойової авіації агресора.
Зазначимо, що антени комплексу були спроможні здійснювати сеанси зв’язку, знімати телеметрію та видавати керівні команди на бортові комп’ютери космічних апаратів «Тундра», коли ті перебувають у зоні прямої радіовидимості південно-західного сектора. Нові дані описаного вище незалежного неурядового дослідження змушують більш уважно поставитися до проблеми виявлених системних перешкод.
Попри те, що офіційний Кремль не коментує ситуацію, а Європейський Союз засекретив результати власних розслідувань, експерти вбачають у цьому ознаки підготовки до масштабної радіоелектронної війни.
Зокрема, Тодд Хамфріс припускає, що зараз росіяни лише тестують обладнання на сусідніх частотах, але в разі гарячого конфлікту вони зможуть миттєво переналаштувати передавачі прямо на смугу GPS, що призведе до катастрофічних наслідків для цивільної та військової інфраструктури. Такі дії вписуються в загальну стратегію росії щодо нейтралізації космічних активів Заходу.
У 2026 році представники Космічного командування США вже попереджали про розгортання росіянами протисупутникової зброї. Теперішні доведені маніпуляції з навігаційним сигналом професор Хамфріс називає масштабною ескалацією фонового конфлікту в електронному просторі, який триває прямо зараз над головами мільйонів людей.
Якщо припустити, що завади створюються саме супутниками російської Системи попередження про ракетний напад, виникає складний міжнародно-правовий прецедент, який має оцінюватися за двома ключовими аспектами.
По-перше, це руйнування росією глобальної стратегічної стабільності, коли ця Система перетворюється з фундаментального елементу ядерного стримування, що має призначення гарантувати відсутність «раптового» обеззброювального удару та запобігати помилковому початку ядерної війни, на інструмент нападу у домені електромагнітного спектру.
Використання оборонних сенсорів стратегічного призначення як інструментів наступальної зброї чи навіть спроби використання у радіоелектронній боротьбі проти цивільної інфраструктури третіх країн є грубим порушенням духу міжнародних угод про зниження стратегічних ризиків. Це підриває довіру до функціонування самої системи попередження.
По-друге, такі дії росії створюють загрозу ядерній безпеці. Хоча безпосередньо глушіння сигналів GPS супутником Системи формально не підпадає під пряме порушення Конвенції про ядерну безпеку, проте розгортання такої радіоелектронної спроможності з повним блокуванням GNSS-навігації, створює критичні загрози для логістики, моніторингу та ліній електропередач, що живлять цивільні ядерні об’єкти в Європі.
Для систем раннього сповіщення про радіаційні аварії та координації дій у надзвичайних ситуаціях, які часто зав’язані на точний час GPS.
Важливим аспектом є й порушення росією Статуту Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU) шляхом доведеного навмисного створення шкідливих завад у захищених міжнародних діапазонах частот, якими є частоти супутникової навігації та безпеки життєдіяльності. Це вже можливо оцінювати, як пряме порушенням Регламенту радіозв’язку ITU. Оскільки росія є підписантом цих документів, її дії є свідомо протиправними у площині міжнародного права.
З урахуванням наведеного, стає зрозумілим, чому Україна вважає “40-й окремий командно-вимірювальний комплекс” законною ціллю за міжнародним правом та здійснила його ураження. Серед іншого на початку березня 2026 року Генштаб ЗС України офіційно підтвердив чергове успішне ураження цього центру.
Також ми маємо реагувати навіть на короткочасні випробування чи безвідповідальні технологічні особливості передачі телеметрії російськими супутниками ядерного стримування для маніпуляцій у цивільному радіочастотному просторі над Європою.
Саме з урахуванням демонстрації росією готовності використовувати космічний простір, як плацдарм для майбутньої ескалації та створення небезпечного прецеденту «сірої зони» гібридної війни, наша Асоціація визначається з подальшими заходами реагування.
