28 вересня фейковий “заступник міністра сільського господарства республіки” Микола Тютюник вирішив похвалитися тим, що в Криму налічується 100 тисяч голів овець, наголосивши, що “вівчарство …не залежить від концентрованих кормів, тварини знаходяться на вільному вигулі”, і що “в Криму у нас є відповідні умови та угіддя для розвитку цієї галузі”.
Справді, вівчарство найменш уразливе у тваринництві для питань водопостачання, електрики, логістики та інших “радощів”, яку півострова принесла окупація.
І в цьому контексті варто зазначити, що станом на початок окупації наприкінці 2013 року в АР Крим налічувалося близько 280 тисяч овець.
А в липні 2018 року так званий “начальник управління тваринництва та племінного нагляду” того самого фейкового “міністерства” Олексій Каменцев говорив про кризу в галузі, одночасно заявляючи, що “на сьогоднішній день у нас в республіці поголів’я овець становить близько 250 тисяч”.
Тоді причинами кризи заявлялися проблеми зі збутом продукції, і між рядками було зрозуміло, що шерсть і м’ясо кримських овець, які переважно перебувають у невеликих, фермерських господарствах, скуповується за демпінговими цінами, пов’язаними з окупантами монополістами – великими мережами магазинів і торгових центрів.
А на початку 2025 року новий “начальник управління тваринництва” того ж фейкового “міністерства” Денис Гамза заявляв, що “поголів’я овець у кримських господарствах усіх категорій сягає приблизно 140 тисяч голів, причому близько 70% припадає на особисті підсобні господарства громадян”.
Таким чином вівчарство Криму за останнє десятиліття продемонструвало практично колапс, скорочуючись у рази, причому причини цього занепаду повністю зумовлено самою моделлю “управління та господарювання” у тваринництві, запровадженою окупантами задовго до нинішньої логістичної кризи.
