24 вересня у Женеві в рамках 63-ї сесії Ради ООН з прав людини відбувся сайд-івент «Корінні народи України в умовах російської агресії: права, стійкість та міжнародний захист», проведений Кримськотатарським ресурсним центром.
На заході виконавча директорка “Minority Rights Group” Клер Томас наголосила, що «ми могли б активніше співпрацювати з кримськими татарами, встановлювати осіб, причетних до злочинів, і порушувати проти них справи за принципом універсальної юрисдикції; це може мати сильний стримувальний ефект».
Постійний представник України Євген Цимбалюк наголосив, що для України питання захисту прав корінних народів нерозривно пов’язане з реальністю російської окупації Криму, яка супроводжується систематичними порушеннями прав людини та основоположних свобод. А заступниця Постійного представника Литви Аушра Семашкене розповіла про депортацію кримських татар у 1944 році та сучасні переслідування кримських татар в окупованому Криму.
Членкиня Експертного механізму ООН з прав корінних народів Шеріл Лайтфут розповіла про діяльність цього Механізму та нещодавнє дослідження щодо прав корінних народів в умовах конфліктів і постконфліктних ситуацій. Вона наголосила, що мир для корінних народів означає не лише припинення конфлікту, а й забезпечення умов для реалізації їхніх прав і гідності.
А Голова Центру Ескендер Барієв окрему увагу звернув на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Він підкреслив важливість того, щоб у подальшій роботі міжнародного механізму відповідальності враховувалися не лише події повномасштабної агресії, що розпочалася у 2022 році, а й ширший контекст російської агресії, включно з окупацією Криму.
Він наголосив на ролі організацій корінних народів демократичних держав, які можуть надавати відповідну експертну, правову та організаційну підтримку, документування порушень і участі в міжнародному діалозі, що відповідає визнанню ролі корінних народів у запобіганні конфліктам, миробудуванні та формуванні сталого миру.
Також Барієв зазначив, що під час формування механізмів використання заморожених російських активів необхідно враховувати і колективний вимір шкоди, завданої кримськотатарському народу, а також передбачити участь його представницького органу у визначенні пріоритетів використання відповідних коштів.
