31 серпня підконтрольні агресору “кримські медіа” поширили сюжети про так звану “міжнародну дослідницьку спелеологічну експедицію” “Південне підземелля: печери Крубера, Таврида”.
Цей хепенінг був зрежисований під омофором таких сумнозвісних структур агресора як “Кримський федеральний університет” і “Російське географічне товариство”, багаторазово викритої прокладки для різноманітних операцій російської розвідки.
А тому не дивно, що вся суть описаної “міжнародної експедиції” звелася до серії пропагандистських заяв про “сербську любов до росіян” і нібито “російський півострів”, для “кримської преси” від її учасника, Уроша Акшамовича (Uroš Akšamović), представленого “ветераном війни”, “генеральним секретарем спелеологічної спілки”, та “співробітником МНС Сербії”.
Зазначимо, що також серед “закордонних спелеологів” цієї “експедиції” були заявлені якісь не названі “представники Мексики”, а також колега вказаного “ветерана” Дарко Драгулович (Darko Dragulović) із сербського містечка Болеваць, який нібито є там “працівником муніципального сектору спорту”.
При цьому цей Драгулович, який насправді очолює в Болеваці місцевий спортивний клуб “RiS”, справді блукав у кримських печерах разом з Акшамовичем у середині серпня, але на пропагандистські ток-шоу окупантів його не взяли.
Це й не дивно, особливо якщо уважно вивчити максимально колоритну біографію Акшамовича, який зараз очолює не лише спелеологічний клуб Белграда, а й структуру “RSK Sub”, що займається як спелеологією, так і дайвінгом.
Також він входить у підтримувану сербським міністерством спорту “Асоціацію національних представників Сербії” як організацію осіб, які раніше представляли країну на міжнародних змаганнях.
Причому очолює Акшамович усілякі “делегації сербських спелеологів” вже два десятиліття, після того, як цей “печерний водолаз” був відзначений у співавторстві книг про “незвідану Сербію” у співавторстві із Зораном Міловановичем, практично офіційним військовим істориком цієї країни.
А тому не дивно, що саме Акшамович у 2008 році відзначився як голова сербської делегації у блокуванні на конгресі Європейської федерації спелеологів у Франції прийому до цієї структури представників Косова.
Втім, як показують останні кримські події, а також нещодавня гастроль Акшамовича печерами Абхазії, “повага до принципів територіальної цілісності та членства в ООН” заявлена тоді цим “заслуженим працівником” палацу Баумгартена, тепер має явно вибірковий характер.
А тому оприлюднені в Сімферополі російськими контрагентами Акшамовича нинішні анонси “обмінів листами про наміри”, “квітневих заходів у сербсько-російському гуманітарному центрі” тощо варто сприймати досить серйозно і не лише про черговий проплачений візит до Криму “одноразового політика”.
Якщо роль Акшамовича в белградській “Кам’яній палаті” зводиться не тільки до пропагандистських акцій, а й має якийсь прикладний контекст, особливо з огляду на ключову роль даного діяча в сербському дайвінгу, не виключено, що його керівництво тепер отримує від росіян наполегливі пропозиції щодо підготовки на окупованих територіях України відповідних “фахівців” диверсійної справи.
Як відреагують на ці печерні провокації росіян у сербській столиці, а також у демократичних країнах Європи – покажуть подальші події.
