Починаючи з 5 липня в окупованому Севастополі розвивається трагікомедія навколо “шахрайства” так званого “організатора та директора музейно-виставкового комплексу російської державної художньої галереї” Віталія Зотова.
Нагадаємо, що кошти на спорудженні в Севастополі цієї пропагандистської “галереї” окупанти почали освоювати з 2019 року і раніше ми писали про скандал, пов’язаний із проектуванням будівлі галереї австрійським архітектурним бюро “Coop Himmelblau” Вольфа Прікса, який незаконно приїжджав до окупованого міста.
При цьому на будівництві об’єкту відмили “всього” 27 мільярдів рублів, прокладкою виступив севастопольський “підрядник” “Арго” зі старанно прихованими бенефіціарами; раніше номіналами цієї структури миготіло кавказьке сімейство Мері та Азарія Карслієвих.
З самого початку гауляйтер Михайло Развожаєв влаштував “директором галереї” колишнього керівника сибірської філії Державного російського музею, згаданого Зотова.
Усі останні роки Зотов активно організовував пропагандистські заходи агресора, включаючи торішнє шоу «Наш! Шлях на користь» у Москві, куди, до речі, возили і “фрагменти оригінального полотна панорами “Оборона Севастополя” Франца Рубо”.
А паралельно Зотов мав досить примітну біографію професійного банкрута. І, як тепер “раптово з’ясувалося” ще 11 червня він був “звинувачений у шахрайстві із позиковими коштами”, які він нібито позичив 20 мільйонів під розписку у Ірини Лісіної, дружини свого “підлеглого”, “заступника директора з безпеки галереї”.
Цей “заступник”, а саме Михайло Лісін, насправді довгий час “виконував обов’язки директора галереї”, а паралельно на нього було записано севастопольську структуру “Арт-Бухта”, на яку поступово переводили “супутні галереї” земельні ділянки та комерційні площі.
Зважаючи на те, що “урочисте відкриття галереї”, нібито добудованої до початку 2026 року, було давно заплановано на червень, вся описана епопея з аферистом Зотовим стосується саме спроби переділу описаних комерційних активів.
Ще місяць тому окупанти анонсували відкриття “галереї” 30 червня, причому на ньому мали провести дві “виставки”, “Дейнека!” та “Герої стихії”.
Але 29 червня той самий Зотов заявив, що “плани довелося змінити через обстановку в Криму”, оскільки на обидві “виставки” свої колекції відправляти Російський музей, Ермітаж та Третьяковська галерея відмовилися;
Проте жодної інформації про “проведене відкриття” окупанти за минулий тиждень так і не публікували.
При цьому ряд картин Олександра Дейнеки до Севастополя нібито все ж таки доставили; також описаний “директор” раніше обіцяв показ “власної колекції із “сучасного мистецтва Росії та країн Азії, Африки, Латинської Америки”.
До 2026 року окупанти обіцяли передати до “галереї” 30 тисяч експонатів, але джерело їх походження не вказували, а скільки за фактом об’єктів потрапило до прифронтового міста, і що на цьому отримав професійний банкрут Зотов – питання досить відкрите.
Серед іншого в “галерею” нібито привезли з Курська тридцятиметрове полотно Дейнекі 1965 року “На сторожі миру”, яке шістдесят років пролежало у запасниках, з обіцянкою “реставрації”, але саме полотно так нікому й не показали.
На цьому пафосі з роботами Дейнекі “галерея” вже відмила 176 мільйонів рублів на “організації виставки”, які, зважаючи на все, тепер спишуть на “луну війни”.
При цьому минулого року окупанти заявляли, що для “галереї” виділять близько 480 мільйонів “для придбання творів мистецтва та створення експозицій”, мабуть, описаний фарс з роботами Дейнекі пов’язаний саме з відмиванням зазначених мільйонів.
