Наприкінці травня “кримська” пропаганда агресора зарясніла інтерв’ю та цитатами від депутата Європарламенту Фернана Картхайзера, у загальному контексті щодо “ведення переговорів із росією”.
Згаданий депутат потрапив до Європарламенту від люксембурзької “Alternativ Demokratesch Reformpartei” у 2024 році, що стало першим брюссельським мандатом для цієї міноритарної партії євроскептиків, якы традиційно мають у національному парламенті міні-фракцію в 4-5 осіб.
Трибуна Європарламенту відразу почала використовуватися Картхайзером для характерних заяв, починаючи від критики допомоги Україні та вимог скасування санкцій на російські енергоносії, та закінчуючи листами підтримки на адресу адміністрації Дональда Трампа й проявами надривного занепокоєння за долю проросійського керівництва невизнаного Карабаха в азербайджанській в’язниці.
Рік тому Фернан Картхайзер з’явився до Москви “на запрошення державної думи”, де йому влаштували “зустрічі з урядовцями та обома палатами парламенту”, на яких нібито обговорювалися “глобальні питання”.
Оскільки цей візит ні з ким у Європарламенті погоджено не було, Картхайзера за його підсумками виключили з фракції “Європейські консерватори та реформісти”, але мандат у нього відібрати було неможливо.
І ось тепер, через рік після московського турне, Картхайзер заявив для “російської преси”, що у разі початку переговорів Євросоюзу з росією європейська дипломатія може висунути вимоги, які нібито “завідомо нереалізовувані”, включаючи повернення Криму, вступ України до НАТО та Євросоюзу, а також вилучення російських суверенних активів.
При цьому і сам Картхайзер, і російська пропаганда недвозначно натякають, що саме цей люксембуржець є “персоною грата” в ролі “європейського переговорника” для Кремля.
Для “проби сил” в протистоянні “перспективних переговорників” і офіційного Брюсселя, що організується Москвою, наступну провокацію намітили на тлі “Санкт-Петербурзького міжнародного економічного форуму” 3 червня.
Картхайзер вже розіслав депутатам Європарламенту листа, в якому пропонує “на полях форуму” провести зустріч із “депутатами державної думи”, заздалегідь пообіцявши привезти до Петербурга “політиків Бельгії, Німеччини, Франції, Італії та Хорватії”.
Очевидно, що цей “збір на панелі”, що організується російською розвідкою, стане елементом тиску на органи Євросоюзу з метою “відбору правильних”, з точки зору Кремля переговорників, включаючи Картхайзера, якого європейська преса називає “вагомим тіньовим гравцем” у кулуарах Європарламенту.
“Правильність” саме Картхайзера в очах Кремля має досить очевидне обґрунтування.
Хоча офіційної біографії даного діяча ніколи не публікувалося, відомо, що починав він кар’єру військовим, закінчивши профільну академію в Брюсселі, а з 1989 року пішов по “дипломатичному шляху”, для чого доучився у Відні і робив успішну кар’єру, вершиною якої стала посада посла Люксембурга в Греції.
Сам Картхайзер називає себе не інакше як “дитя Холодної війни”, а ось журналісти “Euractiv” та “Politico” прямо називають цього діяча “подвійним агентом”.
Вони вказують, що згоду на пропозицію стати агентом КДБ Картхайзер дав ще тридцять років тому, будучи офіцером люксембурзької армії, але при цьому “самовикрився” перед ЦРУ і далі “вів подвійну гру”.
На кого насправді працював цей люксембуржець, що так “нервово” відноситься до окупованого Криму, тепер більш ніж очевидно, і варто очікувати, що його амплуа “незалежного переговорника” досить швидко трансформується на чергового “борця з європейською плутократією” на російських телеканалах.
