На початку квітня “кримська” пропаганда агресора розмістила черговий пафосний сюжет про “народну дипломатію” колаборантів півострова, цього разу у вигляді “виїзного засідання” злочинного “комітету держради з народної дипломатії та міжрегіональних зв’язків”.
Дане шоу пройшло з незмінними “говорючими головами” у вигляді Володимира Константинова, Анастасії Гридчиної, а також їхньої “місцевої підтримки” у вигляді ялтинської гауляйтерки Янини Павленко.
Саме Ялту для чергової серії нескінченного шоу неіснуючих “зустріч представників держради” з існуючими тільки на сторінках “офіціозу” окупантів “іноземними делегаціями з Австрії, Аргентини, Вірменії, Республіки Білорусь, Болгарії, Греції, ФРН, Індії, Італії, Казахстану, Сербії, КНР, Польщі, Норвегії, США, Туреччини” його куратори обрали не випадково.
Справа в тому, що на відеозв’язку з ними відзначився єдиний реальний у цій ситуації громадянин третьої країни, німець Крістіан Фрітч (Christian Frietsch) із Баден-Бадена, якого, з невідомої причини, “кримські медіа” зараз стали звати “Флетчером”, мабуть, для “конспірації”.
Нагадаємо, що раніше даний діяч, як “журналіст” кишенькового інтернет-видання “Хороші новини для Бадена” (“Goodnews4 Baden-Baden”) незаконно приїжджав до окупованого Криму, провівши серед іншого в листопаді 2022 року провокаційну виставку “Наведення мостів дружби між росією та Європою” із тією ж Яниною Павленко.
Зараз гауляйтерка Павленко заявила про нібито “дружні стосунки з німецьким містом Баден-Баден протягом понад 30 років” і про так собі «Товариство дружби Баден-Баден-Ялта». Втім, колаборантка “зовсім забула” уточнити, що в березні 2023 року влада Баден-Бадена призупинила укладені в 2013 році договори про дружбу з Сочі та окупованою Ялтою через розв’язану росію війну проти України.
Цьому передувало інформування нашою Асоціацією німецької федеральної, баварської та міської влади про провокації Крістіана Фрітча. Рішення влади Баден-Бадена, раніше “сакрального” для кремлівської клептократії не менше Ялти, викликало вкрай бурхливу реакцію, після чого російські дипломати почали тягати ту ж Янину Павленко за всілякими світовими закутками, на кшталт містечок Нікарагуа та Венесуели, для “підписання нових договорів про дружбу”.
Але, судячи з того, що від публічних послуг Крістіана Фрітча окупанти відмовитися так і не змогли, “баденська дружба” досі залишається їх незмінним фантомним болем.
