У березні набула характерного розвитку минулорічна історія “кримської журналістки” Анни Гажали, яка явно потрапила в “крутий заміс” протистояння кланів колаборантів та їх кураторів серед російських карателів.
З липня 2024 року Гажала перебувала у сімферопольському “слідчому ізоляторі”, куди її запроторили карателі за “поширення недостовірної інформації”, на перших етапах заявляючи й про “роль правого сектора”, але потім швидко “втративши український слід”.
При цьому сама Гажала раніше стабільно транслювала російську пропаганду і в якихось “посяганнях” на окупантів помічена була, та, більше того, низка інших пропагандистів окупантів в останні місяці намагалися заступитися за неї перед карателями в стилі “відбулася жахлива помилка”.
Ці “захисники” заявляли, що в “справі” йдеться не про якусь публікацію Гажали, а про її анонімну, а вірніше відправлену під псевдонімом скаргу до адміністрації кремлівського диктатора, начебто щодо відсутності в кримських аптеках “пільгових ліків”.
Нібито негативні наслідки для Гажали настали після того, як аналогічне питання у прямому ефірі російському “самодержцю” поставила керченська пенсіонерка і спецслужби агресора почали “виявляти мережу наклепників”.
У Гажали провели жорсткий “обшук” і відправили за ґрати по сміховинній “статті”, не погнушавшись буквально вибити свідчення на “журналістку” від її джерела в “мінохоронздоров’я” окупантів, кримськотатарської колаборантки Фатіми Совхоз. Ці репресії вже звели в могилу отця Гажали, у якого не витримало серце.
З “матеріалів справи” випливає, що анонімку було відправлено щодо конкретних осіб, “заступника голови ради міністрів” окупантів Олени Романовської, “главлікаря республіканської клінічної лікарні” Валентини Фурсової та “завідувача перинатального центру” цієї ж лікарні Валентина Поліщука.
Злочинний “віце-прем’єр” Романовська справді “курує медицину” і ми писали про її афери раніше, включаючи трагікомедію “відставки міністра охорони здоров’я” окупантів Костянтина Скорупського, яка “цілком випадково” збіглася за місцем і подіями з анонімкою від Гажали.
А тому саме її зробили крайньою, назвавши “наклепом” текст звернень від “полковника Фролова” про те, “що кримське міністерство охорони здоров’я контролюється організованим злочинним формуванням”.
Майбутнє покаже, як тепер розпорядяться карателі долею Гажали, влаштувавши їй тепер у “суді” “зразково-показове покарання”, або ж, навпаки, будуть використовувати цей кейс для “знежирення” Романівської та її “нерозлучного друга”, кримського гауляйтера.
