Перші дві доби січня динаміка наслідків екологічної катастрофи в районі Керченської протоки 15 грудня, коли аварію зазнали російські танкери “Волгонефть 212” та “Волгонефть 239” була досить прогнозованою.
І федеральна влада агресора, і регіонали в Краснодарському краї, і керченський гауляйтер продовжували “випромінювати оптимізм”, бадьоро звітуючи про випробування установки з відкачування мазуту в Новоросійську, про обстеження водолазами танкерів, що затонули, і про чергові прибрані пляжі.
Втім, реальність “чомусь” виявилася дещо іншою, і мова навіть не про чергові мазутні плями в Анапі та Керчі, при вже заповнених “майданчиках для складування”, або про забруднених птахів, що виявляються на всьому узбережжі.
Як через два тижні визнали в міністерстві транспорту агресора “аварія в Керченській протоці — перша у світі, де у воду потрапив важкий топковий мазут марки М100”.
Даний вид палива застигає при температурах нижче 25 градусів Цельсія, причому, перебуваючи в морській воді, він не виринає на поверхню, а покриває дно або створює скупчення у водній товщі.
Цю особливість забруднення щодо водної маси раніше, і без “одкровень” мінтрансу агресора вже встановили описані нами українські екологи, але ось особливість “точки плавлення” вантажу злощасних танкерів означає лише одне: за минулі два тижні весь мазут, що не вийшов назовні, максимально загуснув і ніякій відкачці вже не підлягає.
А спроби підняти на поверхню залишки старезних танкерів з нібито танками, що поки не лопнули, закінчаться гарантовано плачевно.
Тому й підконтрольні агресору екологи, на кшталт Георгія Каваносяна, тепер визнають, що мазут викидатиметься штормами, “досить тривалий час” і “остаточно це до десяти років, поки бактерії не впораються з цим забрудненням”.
Таким чином, агресор не може на даний момент зупинити розвиток катастрофи, викиди мазуту поблизу Керченської протоки будуть продовжуватися, а “косметика” від оккупантів у вигляді прибирання пляжів та “утилізації” птахів ризики для кримських морських екосистем ніяк не зменшує.
