Після очевидного для населення окупованих територій суттєвого подорожчання за останній місяць вершкового масла, “севастопольська” пропаганда загарбників прогнозовано вирішила “пом’якшити кути” та описати “об’єктивні причини подорожчання”, до 1350 рублів за кілограм продукта. Зокрема, заявлені, з посиланням на “федеральну пресу” та “федеральні торгові мережі”, нібито “зростаючі витрати та дефіцит необхідної для виробництва сировини”.
Також повідомляється про нібито “агресивну інфляцію вершків-сировини”, і наводяться дані “представника одного із севастопольських ринків” про те, що “виробники …посилаються на нестачу сировини. А що з ним трапилося, не знаю”. Також, з посиланням на “директора Сакського молочного заводу” Юрія Оболенцева заявлено, що “ціни зросли і на корми, 80% яких вони завозять з материка, і на пальне”, а також подорожчання упаковки, “мінімум на 18%”.
Як “хвилинку оптимізму” наводять слова віце-прем’єра агресора, Дмитра Патрушева про те, що “уряд має намір тримати ситуацію з цінами на масло під контролем”, з “рядом доручень з метою стабілізації цін”.
Втім, “чомусь” населення цієї “обнадійливої інформації” не повірило, заявивши, що в місті обговорюють подальше подорожчання і “вперто твердять про 2000 за кілограм”.
Щодо “пояснень” від Оболенцева заявляється, що завжди розчулює про упаковку, мовляв фарби імпортні, нічим замістити… Так продавайте шматком, а в магазині нафасують”. Щодо “зростання цін на вершки” додається, що “народ, за звичкою своєї довіри, платить не за справжній якісний продукт відповідності, а лише за назву”, і саркастично вказується, що “ні ніякої гарантії, що саме молочний продукт ви купуєте: ціни на пальмову олію теж злетіли”.
Якийсь літній севастополець обіцяє відмовитися від масла, “хоч і їм його один раз на день з ранковим бутербродом”, додавши “про яке подорожчання на 15% йдеться? Де ви берете ці цифри? Скільки можна публічно брехати? Ми масло і не тільки не з ТВ і не з екраном гаджетів на хліб мажемо.
Також констатується, що в Білорусі “пачка вершкового масла… коштує у два – два з половиною рази дешевше, ніж у нас”. В цілому, севастопольці наголошують, що “ринок …шарить по кишенях невидимою, але сильно відчутною рукою” і що “попереду новорічні сюрпризи,… йде боротьба за виживання.., а ефект доміно подорожчань промчить по всьому”, що “особливо буде несподіванкою для диванних економістів, які не розуміють взаємозв’язків, від вартості палива і до дефіциту кадрів і виробництва гармат”.
Також жителі нагадують, що “до цього Дмитро Патрушев (син Миколи Патрушева) був міністром сільського господарства, який …впроваджував цвіркунові ферми”, замість питань тваринництва, а тому “тепер харчуватимемося хітином”. Таким чином, суть нинішньої політики Кремля про “гармати замість масла” досить системно розуміється населенням окупованого Севастополя, попре зусилля пропаганди агресора.
