Після введення в 13-му санкційному пакеті Євросоюзу санкційних обмежень проти низки кримських колаборантів, включаючи все ту ж “голову адміністрації” Євпаторії Олену Демидову, а також “дитячих омбудсменів” Криму та Севастополя, Ірини Клюєвої та Марини Песчанської, найбільш послідовна істерія агресора минулі три доби спостерігається саме щодо Песчанської.
Прямий інтерес до севастопольської “кіндер-омбудсменші” від російських спецслужб досить очевидний, оскільки “донецький педагог”, яка колись переїхала до Севастополя, востаннє проводила уроки в 2008 році, далі фігурувала в якійсь вкрай прихованій від зайвих “очей” структурі “народний контроль”. З початку окупації підривна робота Песчанської була “винагороджена” загарбниками ролями у сфері “ліцензування управляючих компаній”, “містобудівної ради” та “громадської палати”, але у 2016 році її функціонал було зведено до “дитячого питання”.
В 2021 році Песчанська брала участь у непоказному фарсі від російської військової розвідки з “візитом до Севастополя нікарагуанської делегації”, роль якої виконали студентка з Казані і така “нікарагуанка”, як “голова координаційної ради організацій російських співвітчизників у Нікарагуа” Наталія Головіна. Тоді ж Песчанська залякувала севастопольських дітей наслідками їхньої участі у “несанкціонованих мітингах” на підтримку Олексія Навального.
Після початку масштабного вторгнення Песчанська, підзвітна злочинній Марії Львовій-Бєловій, стала активно займатися депортацією українських дітей, не забуваючи та публічно залякувати севастопольських школярів тим, “яка відповідальність передбачена за поширення недостовірної інформації” про російську агресію. У жовтні 2022 року Песчанська злочинно сприяла “вирішенню проблем опікунства” осіб “з російським громадянством” над депортованими дітьми з українськими документами.
У листопаді того ж року Песчанська відправляла до україномовних депортованих дітей “психологів”, публічно підкреслюючи цим своє злочинне, расистське ставлення до них як до “неповноцінних” і брала участь у тиску на батьків, які не бажали відправляти своїх дітей не промивання мізків у севастопольські “школи”. На злочинній “необхідності” особливого тиску на депортованих дітей із Запорізької та Херсонської областей Піщанська наполягала і в грудні 2023 року, визнаючи про свою роботу на спецслужби агресора у “виявленні” дітей “вихованих у ненависті до росії”, і очевидно, що наслідки такого виявлення” перевихованням” не обмежувалися.
Крім злочинної депортації, включаючи переміщення до Севастополя дітей мелітопольського будинку-інтернату, Піщанська прогнозовано “відзначилася” і в організації “допомоги фронту дітьми Севастополя”, і у підготовці зі школярів операторів дронів як нового гарматного м’яса агресора. Істерія агресора з приводу Піщанської зрозуміла – вона надто багато знає про злочинну депортацію, включаючи й роль Львової-Бєлової, де санкціями справа не обмежиться, а тому не виключено, що незабаром спецслужби агресора допоможуть їй “замовчати назавжди”.
