20 лютого злочинний “кримський спікер” Володимир Константинов вирішив “згадати минуле” і в черговий раз повідав фантастичні історії щодо процесів десятирічної давності: про “напади” на “колонну автобусів з кримчанами, які “поверталися з Києва після “акції на підтримку конституційного ладу” у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
Недолікований ловелас від “Консоль” вирішив “вразити” читачів такими “одкровеннями”, як хоррол-сторі “кримчан змушували їсти розбите скло автобусів” і “кілька людей було розстріляно впритул”. У цієї багаторазово засаленої й “дуже правдивої історії” втім є одна “маленька проблема”: ніяких “трупів кримчан” або кримських учасників “антимайдану”, що просто зникли безвісти і тоді, та й зараз, російські спецслужби так і не організували.
Але сама розказана Костянтиновим “черкаська історія” піднята з комірки його спічрайтерами не просто так: в окупованому Криму терміново і старанно “ліплять” образ “головного батька кримської весни” саме із забудовника-афериста, як “обгортку” його подальшого “кремлівського піднесення”. У “близькому до спікера” “офіціозі” окупантів з цього приводу трупи та “з’їдене скло” кудись зникають, але натомість “нагадується”, що нібито саме в цей час і саме Костянтинов був у Москві “на зустрічах” із кремлівськими бонзами, нібито “умовляючи” їх розпочати окупацію.
