У явному передчутті “нових висот” після фейкових “березневих перевиборів путіна” злочинний “кримський спікер” Володимир Константинов вирішив не лише продемонструвати “пізнання в епідеміології”, а й зробити “важливий політичний маніфест”. Хоча насправді знання про інфекції у фейкового афериста-забудовника переважно пов’язані з його спогадами про приватне спілкування з “найкращими венерологами” півострова, він вирішив “поіронізувати” над міжнародними структурами, що займаються проблемою “хвороби Х”.
“Зараз там вигадали для світу нову страшилку – якусь “хворобу Х”. Що, вже прокутили гроші, зібрані з переляканого людства на боротьбу з ковідом? Прийшли за новою порцією? Для нас ключове питання: ми і на цю аферу поведемося? Адже ми продовжуємо? жити в їх системі координат. Щосили намагаємося зберегти ці налаштування. Хоча, здавалося б, давно час перейти на свої”, заявив злочинний Костянтинов.
Природно, недоучкам різного розливу, що отримували “університетські скоринки” різними шляхами, невтямки, що, звичайно, зараз ніякої виявленої “хвороби Х” і тим більше її епідемії свідомо немає, і що міжнародні організації та вчена спільнота всього світу просто методично відпрацьовують універсальний протокол реагування на випадок нової високозаразної вірусної інфекції підвищеної летальності, а “хвороба Х” – це відповідна бюрократична формула.
Втім, Костянтинова турбують не стільки віртуальні віруси, скільки його “сяйвенне піднесення”, а тому він, після свого розговору про “налаштування”, вирішив “відкрити правду” і заявити, що у 2014 році, після втечі Януковича з Києва, саме особисто Костянтинов нібито першим злочинно “сказав фразу”, яка нібито “вже у всіх була на думці, але з різних причин не озвучувалася: ми підемо в росію”.
“І з тієї хвилини ця фраза стала основою Кримської весни”, злочинно пише Костянтинов, явно розраховуючи, що у “скріпоносного” читача на цьому місці або потече сльоза розчулення, або замироточить смартфон. Втім, настільки безцеремонно публічно “посунувши” не тільки сімферопольських “колег”, а й “верховного стерха” в авторстві “Кримської весни” Костянтинов явно забув, що крім вірусів зради та безпринципності найбільш смертельним для будь-якого “авторитетного політика” є вірус дурості, та відповідний “лабораторний експеримент” для “кримського спікера” не за горами.
