У середині грудня в окуповану Євпаторію заїхав багаторазово описаний нами “новий кримський митрополит” Тихон і після його “наполегливих напутень” місцеві колаборанти “від православ’я” були злегка ним “гальванізовані” щодо “посилення роботи онлайн” у рамках злочинної мілітаристської пропаганди. Втім, оскільки з “новаціями” у знайомій до зубного болю всім мешканцям колишнього дитячого курорту пропаганді “російського світу” у тамтешніх церковників якось не складається, то на “інформаційну арену” ними було випущено таке “вундер-ваффе” як “православний філософ Олександр”.
Цей діяч, “у миру” названий Олександром Ануфрієнком, видав днями в підконтрольних агресору “екпаторійських медіа” короткий “кахетизис” під назвою “Навіщо людина на Землі?”, в якому міститься проста “відповідь”: потрібен він нібито для того, щоб прийти на “екскурсію територією духовно-патріотичного комплексу Свято-Миколаївського собору” під егідою “православного культурно-просвітницького центру”. Раніше пан Ануфрієнко також “відрізнявся” на ниві “російського міру”, серед іншого займаючись не лише “патротичним вихованням” на користь агресора, а й створивши в Євпаторії у 2017 році під контролем російських карателів “Братство православних розвідників-слідопитів”.
Примітно, що сам “слідопит” родом з Краснодона (Сорокино) і робив кар’єру спочатку в тамтешній міліції, але потім, у 2007 році він став у Київському нацуніверситеті кандидатом наук і далі потрапив до Євпаторійського факультету Кримського гуманітарного університету, де й потроху існував у ролі “викладача охорони праці” як до окупації, так і у нинішньому фейковому клоні закладу, “євпаторійському інституті соціальних наук”.
Достовірно невідомо, наскільки ретельно прочитав Ануфрієнко свою кандидатську, де йдеться про “демократичне, українське, соціальне, правове держбудівництво ХХІ століття”, “боротьбу з наслідками руйнування української культури: насамперед духовного, правового та національно-політичного її сегментів”, “деліберативної демократії та української національної консолідації в українському національному правовому просторі”, але серед іншого 2003 року він пропонував виховувати майбутніх юристів на трагічному досвіді Голодомору.
Швидше за все, російські спецслужби “підібрали ключик” до “слідопита” досить давно, ще до окупації Криму, але його використання було явно обмежене когнітивними здібностями фігуранта, тому його і визначили на “супутну православну лінію”, де його тепер очевидно і “підібрав” Тихін.
