Раніше неодноразово констатувалося, що Кремль припинив в 2022 році злочинну централізовану «фінансову підтримку економіки» окупованих АР Крим та Севастополя, причому ще на етапі фінальної підготовки до масштабної агресії проти України.
Фінал цього року змусив пропаганду окупантів публічно «зафіксувати» цю невтішну ситуацію, зокрема, після «прийняття» незаконних «бюджетів» на 2023 рік.
Очевидно, що в пропонованій агресором фейковій «картинці майбутнього» необхідно «якось пояснювати» населенню – «куди все котиться», та в хід були запущені не тільки «голови, що говорять» колаборантів, а й так звані «аналітики».
У цьому плані примітна увага агресора до фейкового «Інституту розвитку міста» незаконного «Севастопольського державного університету», який окупанти намагаються зробити «аналітичним центром» забезпечення своїх злочинних планів.
Зазначимо, що так званий «директор» цього «інституту» Іван Кусов влітку 2022 року був «переведений» агресором на злочинну «посаду міністра науки та освіти» окупаційної «адміністрації» загарбників в Луганську.
Його севастопольський «наступник» Олексій Тихонов, який раніше працював у «філії Московського державного університету», тепер активно «розкручується» пропагандою окупантів із заявами про те, що «не можна нескінченно просити гроші на розвиток міста» у Кремля.
Втім, окрім закликів до «затягування поясів», примітно визнання Тихонова у фейковості «офіційної статистики» окупантів, якої для «ухвалення будь-яких рішень», виявляється «недостатньо». Як визнає даний «дослідник» агресора, «у нас відсутня аналітична компонента.
Ми не знаємо місто, в якому живемо», а злочинні «муніципалітети, по суті, не мають нічого».
У рамках ставлення агресора до населення окупованих територій як до «нової нафти» симптоматичними є злочинні слова «аналітика» про те, що нібито необхідний «серйозний аналіз демографічної ситуації, щоб оцінити приплив та відтік населення та спрогнозувати, коли зможе бути створена податкова база, яка зможе забезпечити …бюджет».
Втім, злочинну «владу» турбують й більш «практичні речі» в окупованому Севастополі.
Наприклад, злочинний поспішний приїзд «у гості на Різдво» до Михайла Развожаєва його московських «босів» Сергія Кирієнка та Андрія Турчака пов’язаний не стільки з «проблемами фінансів чи економіки» а з необхідністю «організації «заміни» злочинного «сенатора від Севастополя» Катерини Алтабаєвої, «що впала в немилість Кремля», на «депутата» Тетяну Лобач.
