18 листопада в окупованому Сімферополі російські спецслужби організували чергове пропагандистське шоу під виглядом «міжнародного круглого столу» «Розвиток зв’язків кримських татар із співвітчизниками за кордоном».
Формальним організатором «заходу» було заявлено підконтрольне агресору «Духовне управління мусульман Криму», на «круглому столі» з його «функціонерів» відзначилися сам «муфтій» Еміралі Аблаєв, його «заступник» Айдер Ісмаїлов та «наближений до муфтіяту», а також до Сергія Аксьонова «суспільний діяч» Ескендер Білялов.
Всі ці колаборанти транслюють одні й ті ж тези з 2015 року, та їхня нинішня активізація примітна хіба що «війною компроматів» між «говорючими головами» різних російських спецслужб, коли «незалежний блогер» Ейваз Умеров присвятив всю осінь 2022 року Аблаєву та його «групі підтримки».
Раніше АРК писала, що після бійки 3 жовтня між Ейвазом Умеровим та фейковим «радником» Аксьоновим, колаборантом Ервіном Мусаєвим, Умеров відійшов від стандартних заяв про «недостатню лояльність» конкурентів та розширив «спектр компроматів» до всієї фейкової «ради» та до підконтрольного окупантам кримського муфтіята на чолі з Аблаєвим.
При цьому «звинувачення» Умерова зводилися до нібито отримання членами «ради» та ключових фігурантів «муфтіяту» гуманітарної допомоги від окремих кримськотатарських громадських структур Туреччини. Ми вже писали, що основною метою Умерова, як «говорючої голови» російської військової розвідки, була «зачистка» кримськотатарських колаборантів, близьких до Аксьонова та до структур ФСБ, включаючи «заміну муфтія» Аблаєва, що має аналогічний «вектор співпраці».
Фактично проведене 18 листопада шоу під «патронатом» фейкового «муфтіята» варто вважати «ударом у відповідь» з боку ФСБ та зовнішньої розвідки агресора, з метою «довести корисність» угруповання Аблаєва «на зовнішньому рівні». Втім, така «відповідь» була такою ж трагікомічною, як і бійка Умерова, «головного татарина» за версією міністерства оборони агресора, пов’язаного з російською зовнішньою розвідкою Мусаєвим.
Справа в тому, що «міжнародність» фейкового «круглого столу» за задумом його організаторів, мали забезпечити цілих три кримські татарини – фейкові «народні дипломати» з Туреччини та Узбекистану Унвер Сель та Ленур Абдулганієв, а також колаборант із Генічеського району Асан Алієв.
Найбільш комічно у ролі фейкового «іноземного гостя» виглядав саме Алієв, який з початку окупації намагався надавати послуги росіянам «від імені кримських татар Херсонщини», але незабаром стало очевидним, що жодного впливу на цю групу корінного народу України він не має.
Ленур Абдулганієв у цьому відношенні став для агресора більш «цікавим» фігурантом, оскільки він активно залучається в Узбекистані на всілякі проросійські акції з боку «Російського дому в Ташкенті» та «Росспівробітництва». «Релігійний статус» Абдулганієва дозволяє російській розвідці «продавати» його нібито «представника кримських татар», яким він за визначенням не є, і в такому статусі не визнається ні узбецькою владою, ні кримськотатарською діаспорою в цій країні.
У цьому вимірі «старий друг» агресора з Туреччини Унвер Сель дещо «презентабельніший», оскільки серед його фейкових «титулів» російські спецслужби називають і «голову федерації товариств кримськотатарської культури», і «голову фонду розвитку Криму», і «представника відділення міжнародної асоціації друзів Криму в Туреччині» тощо.
Саме цей «набір звань» робить Селя в черговий раз «зіркою» для окупантів, оскільки він третій день після «круглого столу» «не вилазив» із підконтрольних агресору медіа.
Сіль заявляв при цьому, що нібито «кримськотатарські організації, що діють від імені України на світовій арені, знецінилися» і транслював найшовіністичніші пасажі російської пропаганди на будь-які теми – від перекриття Босфору до «російських земель на Балканах».
Втім, як ми вже писали про «пригоди» Селя в Туреччині та в Криму, у всіх його «пишних епітетів» є одна проблема – у зазначених структурах нікого, крім самого Селя, не зафіксовано.
А нинішнє «загострення кримськотатарського питання» від імені російських спецслужб і “муфтіяту” має не лише характер «ходу у відповідь» у конфлікті з Умеровим, а й не лише отримання додаткового фінансування з Кремля, про яке простодушно заявив згаданий Ескендер Білялов.
Справа в тому, що, як уже писала АРК, 19 листопада в турецькому Ескішехірі пройшло Засідання платформи кримськотатарських організацій Туреччини, що об’єднало 3 фонди, 31 громадську організацію та 4 ініціативні групи; від імені Меджлісу кримськотатарського народу в заході взяла участь Гайяна Юксель.
Захід засудив як репресії окупантів проти кримських татар так і їхню злочинну «мобілізацію» агресором, що призвело до виїзду з півострова тисяч представників корінного народу. Фактично «шоу» із Селем стало спробою агресора «відтінити» форум в Ескішехірі, але спробою вкрай невдалою.
Також примітно, що поки Сель від імені самого себе розповідав про нібито «велику росію» та «знецінення кримськотатарських організацій», представники Меджлісу та Кримськотатарського ресурсного центру виступали на такому «малозначному» заході глобального рівня як Конференція ООН зі зміни клімату, яка зібрала більше ста глав держав та урядів світу.
