Підконтрольні агресору “севастопольські медіа” поширили чергову “агітку” у вигляді солодкого тексту “Маріуполь очима севастопольців”, поданого нібито “історією читачки” Світлани Малахатко. Крім бризок “захвату” з приводу прольоту над її головою винищувачів агресора і заяв, що для місцевих жителів “життя стало краще”, “незважаючи на комендантську годину, іноді відсутність води та електрики”, і те, що “виходити в поле і навіть на узбіччя небезпечно для життя”, дана публікація має досить конкретну мету.
І це не розповідь про те, що “багато забитих вікон у покинутих будинках культури, державних установах” тому, що, нібито, “вони були закриті багато років тому”, і не нарікання на те, що в “приватному секторі ще немає активної згуртованої роботи”, та що “коли вона почнеться – поки невідомо”. Суть цієї, так званої, ” історії читачки ” у тому щоб “пояснити простий факт”: у Маріуполі “людей вулицях обмаль, впало у вічі, що зовсім видно маленьких дітей”.
Тому саме через Малахатко, насправді ніяку не “читачку”, а стару подільницю севастопольських колаборантів, включаючи сімейство Чалих, просувають фейк про якусь маріупольську “школу-інтернат”, в якій нібито “бойовики неонацистського формування проводили збори для відбору школярів до складу своєї школи. угруповання”, причому “дітей, що залишилися без батьків”. Нагадаємо, що жодних свідчень участі в обороні Маріуполя дітей немає, і за два роки жодних “неонацистських школярів” не сфабрикувала і “серйозніша” пропаганда окупантів.
Причина нинішньої метушні “від Малахатко” проста: насправді тисячі материкових дітей, у тому числі і з убитими російськими агресорами батьками пройшли 2022 року через Севастополь, і ми тоді прямо писали не лише про злочинні “усиновлення”, а й про чорну трансплантологію в севастопольському військовому шпиталі окупантів. За всі ці геноцидальні злочини севастопольським колаборантам доведеться відповідати, вони це розуміють, і нещодавні санкції для низки залучених “посадових осіб” стали для них певним “стимулом до дії”. Також безсилу злість “щуроловів” викликав і недавній “Оскар” за український документальний фільм про оборону Маруполя.
Втім знаряддя новоявлених “гаммельнських щуроловів” у вигляді Малахатко виглядає вкрай сумно, судячи з усього на терені провокацій у сфері чорноморських екосистем та глобального потепління, куди її раніше готували спецслужби агресора, вона виглядала б не так трагікомічно.
