Кілька днів тому російська пропаганда почала активно поширювати злочинну заяву голови міської думи латвійського Даугавпілса Андрія Елксніньша про те, що нібито «Крим належить росії», яку мер також відмовився назвати агресором.
Ця заява прогнозовано викликала гостру оцінку з боку міністерств закордонних справ України та Латвії і вже 8 листопада Елксніньш визнав, що для нього, як для голови Даугавпілської міської думи, обов’язковий зовнішньополітичний курс Латвії. Також мер констатував існування міжнародних документів, які відображають український статус окупованого півострова а отже розписався у попередньому зловживанні своэю владою з невідомою метою.
Водночас варто зазначити, що «кримські заяви» Елксніньша це явно не випадковий «експромт», оскільки вони лягають у канву низки дій цього очевидно проросійського «політика». Справа в тому, що Даугавпілс є невеликим містом з переважно російськомовним населенням, і нинішній мер вже вдруге приходить до влади, заграючи з відповідним електоратом.
Примітно, що на вибори в 2021 році тодішній депутат міської думи Елксніньш йшов від соціал-демократичної партії «Злагода», яка відрізнялася «толерантністю» до росії та колись підписала договір про співпрацю з «Єдиною росією», заявляючи буквально в стилі «єдиноросів», що Даугавпілсом «має керувати лише одна політична сила. Без партнерів. Без коаліцій».
Практично відразу після обрання Елксніньш поїхав до Москви, де в жовтні 2021 року він взяв участь у «Російському енергетичному тижні», а першим віце-мером при ньому було призначено очевидного «кадрового росіянина» Олексія Васильєва, «голову Даугавпілського відділення російської громади Латвії», який пізніше «відзначився» протидією перейменування радянських назв вулиць міста.
У березні 2022 року Андрій Елксніньш улаштував скандал через те, що директор музичної середньої школи та колишній депутат міської думи Айварс Брок підняв у навчального закладу прапор України на флагштоку, де раніше висів міський прапор Даугавпілса; тоді мер виступив проти нібито «утиску гідності міста», протягом трьох днів вимагаючи від Брока на «поступки».
Пізніше Елксніньш публічно відмовився підняти на мерії прапор України, як це робили багато латвійських міст, на знак підтримки боротьби з російською агресією. У липні 2022 року Елксніньш демонстративно відвідав, разом із згаданим Васильєвим, закрите святкування в готелі «Латгола» на запрошення генерального консульства Білорусі, попре відповідну рекомендацію МЗС Латвії до посадовців максимально ігнорувати представників режиму Лукашенка.
У жовтні 2022 року Елксніньш демонстративно «протестував» проти зносу радянської пам’ятки в місті, організувавши в нього «останнє покладання квітів». Крім того, російська пропаганда періодично розкручує все нові й нові заяви Елксніньша про нібито «крах Латвії без російського газу».
Таким чином описана вище діяльність Елксніньша у прикордонному з Білоруссю Даугавпілсі об’єктивно має цікавити явно не лише латвійських дипломатів, а й інші структури, незалежно від його протиправних та спростованих у наступному «кримських висловлювань».
