Запроваджені 24 лютого 2025 року нові системні санкції проти російського океанічного танкерного флоту підвищують актуальність виявлення порушень такими суднами міжнародного морського права, тих ризиків, які становить їх експлуатація для морської безпеки та морського довкілля, та йомвірних провокацій, де ці танкери готуються у ролі знаряддя.
Як приклад, можна навести групу великотоннажних танкерів, які оперуються російським підсанкційним бенефіціаром “Совкомфлот”, більш як 80% акцій якого належать російській державі, такі як “Liteyny Prospect” номер IMO 9256078, “Sakhalin” номер IMO 9249128, “Ladoga” номер IMO 9339313 й “Zaliv Baikal” номер IMO 9360128.
Усі ці судна в останні роки здійснювали масштабні перевезення російських нафтопродуктів на підтримку фінансування агресії проти України, зокрема з портів Далекого Сходу; “Liteyny Prospect” був ще поміченим на Балтиці, а “Ladoga” на Чорному морі.
“Совкомфлот” оперував цими суднами, змінюючи їх прапори, через низку компаній, такі як зареєстровані у Петербурзі підсанкційний “Южний флот” (“South Fleet Ltd”) та “Інвєст флот” (“Invest Fleet Ltd”), але станом на 2025 рік ці танкери, крім “Zaliv Baikal”, оперованого через “Starfish Ship management” з ОАЕ та піднаглядного Індійському регістру судноплавства, “перекочували” під російський прапор та перебувають, станом на кінець лютого 2025 року у далекосхідних російських портах.
При цьому “Інвєст флот” є класичною прокладкою, із “шаленим” статутним капіталом у 10 тисяч рублів. Реєстри окупантів приховують менеджерів цієї структури, але через її електронні контакти можна побачити роль у ній Геннадія Семенова, також афільованого з іншою структурою “Совкомфлоту”, а саме новоросійського “Новошипінвест”, та керування цією прокладкою з боку підсанкційної “СКФ Арктика”. Подібна ситуація спостерігається й зі структурою “Южний флот”.
При цьому “Liteyny Prospect”, “Sakhalin” та “Ladoga” використовуються агресором під прикриттям технічних документів про начебто “морську безпеку” від “Російського морського регістра судноплавства”, та водночас танкери “Liteyny Prospect”, “Ladoga” та “Zaliv Baikal” використовують страхові документи від московського “Інгосстраху”.
Нагадаємо, що згаданий “морський регістр” агресора з 2014 року активно використовуються окупантами для встановлення власних протиправних “стандартів” на окупованих територіях України, а з 2022 року ця федеральна структура рф була виключена з Міжнародної асоціації класифікаційних товариств.
Серед чисельних спільних афер “Інгосстраху” та “Російського морського регістра судноплавства”, спрямованих на відмивання величезних коштів шляхом імітації аварій та, відповідно, знищення застрахованих суден у Світовому океані, варто навести справу риболовного сейнера “Ivan Golubets”, який під прапором Грузії затонув у липні 2019 року після пожежі у машинному відділенні у виключній економічній зоні Мавританії в Атлантичному океані.
Як тоді довели технічне розслідування морської адміністрації Грузії та влади Мавританії, пожежа на сейнері розпочалася буквально через декілька годин після того, як набув чинності страховий поліс від “Інгосстраху”, а саме судно не відповідало ніяким технічним вимогам, попре наявні на ньому документи від “Російського морського регістра”, включно з протипожежними сертифікатами.
При цьому очевидними виконавцями цієї афери, що призвела й до людських жертв стали члени екіпажу сейнера, як росіяни, так й громадяни з окупованого Криму, яких потім терміново “евакуювали” з Нуакшоту російські “дипломати”.
Наша увага до цієї історії п’ятирічної давнини не випадкова. Адже сьогодні, коли описані вище великовантажні російські танкери переводяться під прапор агресора, та мають очевидні обмеження у власній комерційній експлуатації на глобальному рівні, та водночас очевидно мають величезні проблеми технічного стану, ніщо не завадить аферистам з “Совкомфлот” провести подібну аферу, із знищенням танкера начебто через “технічний інцидент” та із наступним відмиванням страхових коштів.
При цьому напівфейковість формальних судновласників описаних танкерів, таких як “Южний флот”, “Інвєст флот”, й тому подібних явно сприятиме спробам уникнення від відповідальності як власникам нафтопродуктів, так й “Совтрансфлоту”.
Прикладом цього є нинішні трагікомічні “процеси” у російській юрисдикції з “притягнення до відповідальності” щодо екологічної катастрофи на Чорному морі осіб, які свідомо не матимуть можливості відшкодувати мільярдні збитки, що супроводжується й тим, що як “раптово виявилося”, продекларовані страхові кошти екологічну шкоду не покриватимуть.
А тому питання масштабних катастроф та аварій за участю російського танкерного флоту, з метою відмивання страхових коштів є лише питанням часу.
Тому вартими уваги є додаткові санкційні практики проти не тільки “Совтрансфлоту”, російських регістрів судноплавства та “Інгосстраху”, та проти підконтрольних агресору суден танкерного флоту, зокрема й вищезгаданих, але й щодо пов’язаних з цими структурами контрагентів, зокрема у третіх юрисдикціях, через якій й відбуваються масштабне відмивання коштів агресора.
