Як ми вже повідомляли нашим читачам, у рамках постійної співпраці з органами та агентствами ООН наша Асоціація інформує їх про виклики, створених російською агресією для прав людини та сталого розвитку на окупованих територіях України.
Наша відповідна взаємодія з Женевським відділенням ООН знайшла нове відображення у матеріалах 59-ї сесії Ради з прав людини, розпочатій сьогодні, 16 червня, включаючи відповідні доповіді посадових осіб ООН для цієї сесії.
Наприклад, у новій Доповіді Верховного комісара ООН з прав людини A/HRC/59/39 «Вплив придбання, зберігання та застосування цивільними особами вогнепальної зброї» згадуються наші звернення, в яких описується неконтрольований обіг вогнепальної зброї в Криму та інших окупованих росією територіях.
У цій Доповіді наголошується, що високий рівень насильства із застосуванням вогнепальної зброї в суспільстві, як правило, в першу чергу торкається тих, хто і так перебуває у несприятливому становищі; групи людей стають об’єктом насильства через їхню расу, етнічну приналежність, релігію, сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, що негативно впливає на здійснення ними права на участь у культурному житті.
Серед іншого Доповідь вимагає подвоїти заходи щодо боротьби з корупцією у різних секторах, що призводить до неконтрольованого обороту та використання вогнепальної зброї.
Також у новій Доповіді A/HRC/59/54 Спецдоповідача ООН з питання про позасудові або довільні страти професора Морріса Тідболла-Бінця «Права сімей жертв незаконних вбивств» згадується, що в Україні вбивство агресором чоловіків, які у багатьох випадках були основними годувальниками у своїх сім’ях, призводить до того, що їх вдови та діти опинялися у важкому матеріальному становищі.
Доповідач ООН підкреслив у документі, що сім’ї жертв незаконних вбивств повинні завжди визнаватись як окремі жертви, у тому числі у відповідному законодавстві, у політиці та на практиці, а також мати право на встановлення істини, відправлення правосуддя та відшкодування збитків.
Спецдоповідач вимагав від держав також гарантувати забезпечення сім’ям жертв незаконних вбивств прав на засоби правового захисту, включаючи реституцію, компенсацію, реабілітацію, гарантії неповторення та сатисфакцію; а також на забезпечення всім сім’ям жертв незаконних вбивств доступу до служб підтримки, включаючи психосоціальну та фінансову підтримку, щоб допомогти їм подолати страждання та труднощі, викликані незаконним позбавленням життя близької людини.
Ці програми повинні бути орієнтовані на інтереси жертв, враховувати гендерні аспекти та приділяти особливу увагу членам сімей з особливими потребами, включно з дітьми, додав Доповідач ООН.
Також професор Морріс Тідбол-Бінц опублікував окрему Доповідь A/HRC/59/54/Add.1 «Відвідування України» про наслідки російської агресії; наша Асоціація раніше періодично запрошувала Доповідача ООН здійснити цей візит. У згаданій Доповіді професор М. Тідбол-Бінц наголосив, що попередній Доповідач відвідав Україну у вересні 2015 року.
На той момент щонайменше 9167 людей загинули, 21044 отримали поранення і 1000 зникли безвісти внаслідок збройного конфлікту, спровокованого незаконною окупацією Криму росією, зазначив Доповідач ООН, визнавши, що саме спроба анексії півострова започаткувала війну проти України.
Професор М. Тідбол-Бінц підкреслив, що зареєстрована кількість жертв серед цивільного населення в результаті російської агресії проти України досягла 43 610 осіб до березня 2025 року. Серед жертв були чоловіки, жінки та діти, з непропорційним впливом на людей похилого віку, додав Доповідач ООН, наголосивши, що застосування вибухової зброї з широким радіусом дії в населених районах не тільки призвело до трагічної загибелі людей, але й викликало широко поширений страх і травми серед общин, що вижили і постраждали.
Доповідач ООН вказав на отриману інформацію, включаючи свідчення, звіти та судово-медичні докази, щодо сумарних страт цивільних осіб військовослужбовцями російських збройних сил у районах, які тимчасово перебували під контролем рф.
Багато з цих актів є серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права і є військовими злочинами, вони також можуть бути злочинами проти людяності, в умовах широкого поширення або систематичності, резюмував Спеціальний доповідач.
У Доповіді A/HRC/59/54/Add.1 міжнародній спільноті рекомендується продовжувати надавати підтримку українській владі, відповідальній за проведення розслідувань, за вирішення справ про зниклих безвісти осіб та за турботу про жертви та їхні сім’ї, у забезпеченні ефективних розслідувань та судового переслідування військових злочинів, зокрема незаконних вбивств, включаючи всю технічну, судово-медичну та консультативну допомогу, яка може знадобитися для пошуку, збору, належного управління та надійної ідентифікації загиблих та встановлення причин та обставин смерті.
Міжнародна спільнота також має використовувати універсальну юрисдикцію для судового переслідування серйозних порушень прав людини, включаючи незаконні вбивства, що сталися внаслідок російської агресії, на національному та міжнародному рівнях — наприклад, через Міжнародний кримінальний суд — оскільки міцний світ не може бути досягнутий без істини, справедливості та відшкодування збитків жертвам міжнародних злочинів було додано в Доповіді.
Спецдоповідач ООН вимагав від російської влади дотримуватися зобов’язань з міжнародного права в галузі прав людини та міжнародного гуманітарного права та невідкладно дотримуватися принципів розрізнення, пропорційності та обережності при веденні бойових дій, у тому числі утримуючись від використання зброї, яка не підходить для населених пунктів, та від нападу на цивільних осіб та цивільні об’єкти; а також забезпечити своєчасне, ефективне, ретельне, незалежне, неупереджене та прозоре розслідування всіх передбачуваних міжнародних злочинів, скоєних збройними силами росії або її союзників.
Спеціальний доповідач ООН також зажадав від росії дозволити доступ міжнародним незалежним спостерігачам та слідчим, включаючи контрольні органи ООН для сприяння розслідуванням військових злочинів та інших порушень міжнародного права на території, контрольованою росією; підкресливши обов’язок забезпечити, щоб сім’ї жертв незаконних вбивств на території, контрольованій росією, мали доступ до істини та заходів відшкодування збитків, як того вимагає міжнародне право.
Російська влада не прокоментувала цю доповідь A/HRC/59/54/Add.1, і вона навіть, «за дивним збігом», не була перекладена російською мовою, як це передбачено загальноприйнятою практикою ООН.
Аспекти захисту прав українських біженців у третіх країнах, описані раніше у наших матеріалах, знайшли своє відображення у новій доповіді A/HRC/59/56 Спеціального доповідача ООН з питань торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, професора Шивон Маллаллі «Домашні працівники-мігранти та торгівля людьми: запобігання, захист прав та доступ до правосуддя».
У згаданому документі Доповідач ООН зазначила, що у контексті вимушеного переміщення з України безвізовий режим та швидкий доступ до статусу тимчасового захисту, включаючи доступ до ринку праці, відіграли у третіх країнах значну роль у зниженні ризику торгівлі людьми для біженців з України, що ще раз наголошує на важливості наявності легальних шляхів міграції, ефективного доступу до міжнародного захисту та можливостей переселення для біженців у запобіганні торгівлі людьми.
У Доповіді ООН A/HRC/59/56 було додано, що для покращення підзвітності та доступу до правосуддя державам ООН слід забезпечити доступ до правосуддя та ефективних засобів правового захисту, включаючи юридичну та фінансову допомогу, та розглянути можливість перенесення тягаря доказування в рамках відповідних розглядів; надавати жертвам торгівлі людьми, що повертаються, довгострокову допомогу та заходи захисту, доступ до безпечного житла, медичної, психосоціальної, а також юридичної допомоги.
Аспекти проблем права на здоров’я, включаючи напади та репресії проти української охорони здоров’я, а також корупцію та недбалість у «системі медичної допомоги» Криму та інших окупованих росією територіях, описані раніше у наших матеріалах, були відображені в Доповіді A/HRC/59/48 Спецдоповідача ООН з питань права кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я професора Тлаленг Мофокенг “Медико-санітарні та соціальні працівники як захисники права на здоров’я”.
У цій Доповіді визнається, що останніми роками під час конфліктів, включаючи Україну, фіксується практика систематичних нападів агресора на медичну інфраструктуру та медичних працівників, а від держав у документі потрібно розширити захист розширити захист медико-санітарних та соціальних працівників, що викривають політично чи комерційно мотивоване втручання у системи охорони здоров’я, дослідження та надання медичної допомоги.
Також у Доповіді УВКПЛ ООН A/HRC/59/28, за результатами Міжсесійної наради, присвяченої 75-м роковинам Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього, зазначено, що росія на постійній основі використовує сучасні технології та неправдиву інформацію як смертоносну зброю проти України, публічно плануючи агресивну війну, підбурюючи геноцид і заперечуючи право України на існування як держави.
Наша постійна співпраця з органами ООН із згаданих та інших питань протидії міжнародним злочинам росії та грубим порушенням росією прав людини буде продовжена.
професор Борис Бабін
