У лютому 2024 року експерт нашої Асоціації професор Борис Бабін опублікував есе «Дунай, євроінтеграція та російська морська агресія» на платформі “Baltic Rim Economies”, дискусійному форумі, присвяченому розвитку та актуальним проблемам регіону Балтійського моря. У цьому огляді, організованому фінським “Centrum Balticum” у Турку, в обговоренні взяли участь високопоставлені представники держав та корпорацій, які приймають рішення, представники наукових кіл, а також низка інших експертів.
Цей номер «Baltic Rim Economies» мав спільну тему «Інтеграція України із Заходом» та відкрився заявою ключових дипломатичних представників Балтійського регіону. Еліна Валтонен, міністр закордонних справ Фінляндії, наголосила, що «українці мужньо захищають свою країну та незалежність протягом майже двох років. Незаконна та неспровокована агресивна війна росії проти України назавжди змінила порядок європейської безпеки. Україна бореться не лише за своє існування і свободу, а й за наші спільні цінності: демократію, верховенство закону, права людини та пошану міжнародного права».
Маргус Цахкна, міністр закордонних справ Естонії, додав: «Народ України прямо зараз несе на собі основний тягар жахливого насильства з боку росії під час широкомасштабної агресії, що вже триває два роки. Проте ширша війна росії спрямована проти всіх нас, проти тих, хто хоче жити вільно у світі суверенних держав, заснованому на правилах. Ця війна почалася не в Україні, і якщо світ зробить ті самі помилки, які він робив раніше у своїх відносинах із росією, то вона не закінчиться в Україні».
Криш’яніс Каріньш, міністр закордонних справ Латвії, додав, що «десять років тому українці вийшли на вулиці на знак протесту проти рішення вийти з Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, спрямовану на встановлення тісніших політичних та економічних зв’язків. Події Євромайдану ясно продемонстрували європейський вибір і як народ України бачить себе та свою країну».
У свою чергу, професор Борис Бабін зазначив, що питання дунайського судноплавства, безпеки та екології зараз перебувають під впливом двох ключових факторів: морської агресії росії, у той час як вона використовує Крим як ключовий військово-морський плацдарм, та європейську інтеграцію двох придунайських держав – Молдови та України. Діяльність Дунайської комісії (ДК) у таких умовах відображає максимальну роль дунайського судноплавства як ключового інструменту європейської торгівлі України та набуває особливого значення.
З 1991 року росія залишалася «членом» ДК та «учасником» Конвенції про режим судноплавства на Дунаї (Білградська конвенція, БК) як «правонаступниця» СРСР. Після початку російської агресії українські державні органи та громадські організації, в тому числі наша Асоціація (АРК), звернулися до ДК з проханням оцінити участь росії, несумісну з принципами міжнародного права, морської та річкової безпеки, а також міждержавних перевезень.
17 березня 2022 року ДК затвердила рішення DC/SES-XII Extr./3 у зв’язку з військовою агресією росії проти України та відхилила повноваження російських представників та депутатів у ДК, усунула представників агресора від участі у засіданнях та органах ДК до відновлення миру, суверенітету та територіальної цілісності України ДК рекомендувала Договірним державам розпочати підготовку до перегляду БК з проханням перевірити, чи може росія як держава, яка не має берега Дунаю, бути членом Конвенції. Пізніше, 15 червня 2022 року, на черговому засіданні ДК розпустив Підготовчий комітет оглядової Дипломатичної конференції БК, членом якого також була росія, та створив новий Підготовчий комітет, що складається виключно з придунайських держав, без росіян.
Потім ДК також скоротив дипломатичну посаду радника свого Секретаріату, яку обіймав російський представник, та вніс зміни до Регламенту ДК та його внутрішніх положень, згідно з якими жоден громадянин агресора не зможе претендувати на посади у Секретаріаті. За місяць до цього, у травні 2022 року, ДЦ запустив «Дунайську лінію солідарності» з ініціативи Євросоюзу для сприяння експорту сільськогосподарської продукції України та поклав відповідні функції на Дунайське вантажне інформаційне бюро.
АРК продовжувала інформувати ДК та інші уповноважені структури про основні ризики для торговельного судноплавства, які виникли через злочинні дії російських агресорів із окупованого Криму. Відповідні аспекти обговорювали експерти АРК у співпраці з представниками Департаменту енергетики Єврокомісії, структур ООН та ОБСЄ, Міжнародної комісії із захисту річки Дунай та інших міжнародних майданчиків, у тому числі на зустрічах на полях 62-ї Генеральної Асамблеї ПАЧЕС.
Дискусії ДК із протидії окупації Криму принесли практичні результати: у квітні 2023 року представники ДК, зокрема генеральний директор Манфред Зейтц, взяли участь у Першій конференції Міжнародної Кримської платформи з безпеки на Чорному морі. У серпні 2023 року делегація ДК взяла участь у Третьому саміті Міжнародної Кримської платформи.
24 червня 2023 року Президент ДК Любов Непоп в окремій офіційній заяві наголосила, що напади росії на дунайські порти є загрозою безпеці та свободі судноплавства по Дунаю, і їх можна розцінювати як послідовну спробу підірвати глобальну продовольчу безпеку. Президент ДК також визнала росію відповідальною за економічні втрати, заподіяні дунайській транспортній та вантажній діяльності через військову небезпеку у дельті Дунаю та Чорному морі.
Тому не дивно, що на своїй 100-й ювілейній сесії у грудні 2023 року ДК ухвалила рішення, в якому придунайські держави закликали росію нести відповідальність за теракти, скоєні в Нижньому Дунаї, і вказали форму такої відповідальності, а саме виключення росії з БК у зв’язку з її суттєвим порушенням. ДК зазначив, що таке рішення було схвалено після дебатів юридичних та технічних робочих груп, де розслідувалися систематичні напади росії на регіон Нижнього Дунаю, які постійно порушують основоположні принципи БК.
Припинення дії міждержавних угод у зв’язку з морською агресією росії з урахуванням відповідних приписів Віденської конвенції про право міжнародних договорів вже знайшло відображення у процедурах, пов’язаних з двосторонніми актами, такими як Договір про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року та Угоди про рибальство в Азовському морі 1993 року.
Обов’язок виконувати вимоги Віденської конвенції про припинення дії двосторонньої Угоди про рибальство в Азовському морі 1993 року було встановлено українським судом у 2023 році у адміністративній справі 420/8381/20. Також Борис Бабін додав до сказаного вище, що наступні кроки ДК очікуються навесні 2024 року, вони залишаються, безсумнівно, актуальними для процесу євроінтеграції України та протидії морській агресії росії.
