Нагадаємо, що Міжнародну Кримську платформу було ініційовано як міжнародний координаційний механізм з метою повернення кримського питання в актуальний порядок денний, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова. На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року Президент України закликав усі країни приєднатися до цього проекту. У серпні 2021 року у Києві пройшов перший саміт Кримської платформи. Далі її роботу будують на кількох рівнях: міжпарламентському, міжурядовому, лінії безпеки та дипломатії, а також і в експертному середовищі.
Будь-яка робота міжнародної структури, до режиму та статусу якої прагне Кримська платформа, передбачає наявність інституціоналізації та правил. Без інституціоналізації, як процесу набуття будь-якими відносинами встановлених правил чи норм у межах організації, соціальної системи чи суспільства загалом, наднаціональна структура, і навіть її експертні механізми, працювати, звісно, що неспроможні.
13 травня в Українському кризовому медіа-центрі Кримськотатарський Ресурсний Центр та експерти Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму» презентували такі правила у вигляді проектів внутрішніх політиків Експертної мережі Кримської платформи. Раніше відповідним рішенням зустрічі координаторів робочих груп Експертної мережі розробку проектів доручили голові Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендеру Барієву як одному з координаторів робочої групи Мережі.
Потім 19 червня в Українському державному університеті імені Драгоманова пройшло обговорення проектів регламенту та внутрішніх політик. Обговорення було ініційоване учасниками Стратегічного Форуму, а проекти були заздалегідь розіслані в нинішні робочі групи Експертної мережі. Підсумком обговорення, з урахуванням категоричної позиції низки його учасників, стало звернення до всіх нинішніх робочих груп Експертної мережі направити до 1 серпня письмові позиції щодо запропонованих проектів для того, щоб надалі ухвалити остаточне рішення щодо регламенту та внутрішніх політиків.
Далі, як ми вже писали, 24-25 червня у Києві пройшов уже ІІІ Міжнародний форум Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи, у якому взяли участь речник Верховної Ради України Руслан Стефанчук, перший заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, заступник Секретаря РНБО України Андрій Кононенко, Постпред Президента в АР Крим Таміла Ташева, представник Нацради з питань телерадіомовлення в АР Крим Володимир Ляшенко, Посол Латвії в Україні Ілгварс Клява, інші іноземні та українські дипломати, експерти, громадські діячі та правозахисники.
Про необхідність якнайшвидшого ухвалення регламентів та внутрішніх політик на Форумі знову говорив Ескендер Барієв. На його думку, правила дозволять кількісно та якісно розширити коло залучених експертів. Також на одній із панелей експерт нашої Асоціації Андрій Чвалюк, серед іншого, поставив питання про терміни можливого ухвалення регламенту та внутрішніх політик Експертної мережі, а також бачення експертами у цьому контексті подальшої еволюції структури.
Прес-аташе нашої Асоціації вдалося поспілкуватися та обмінятися думками щодо подальшої інституціоналізації діяльності Експертної мережі з багатьма учасниками Форуму. Лунали різні думки, у тому числі категоричні. Серед відповідей: від «цього не можна робити, тому що ми громадські експерти і не потрібні нам ніякі регламенти», до «це не доцільно, оскільки громадські представники використовують цей майданчик для донесення до влади своєї думки».
Були й конструктивніші, але компромісніші пропозиції: в рамках уже чинного законодавства запровадити «правила гри» за допомогою надання Експертній мережі певного статусу «громадської ради» при платформі, якщо не вдається підвищити експертний рівень роботи та інституціоналізувати мережу саме у форматі забезпечення якісних експертних документів.
Оцінити роль Форуму та відповісти на наші запитання люб’язно погодились і досвідчені у міжнародних справах гості. В рамках міні-дискусії в кулуарах Форуму відбувся обмін думками на тему інституціоналізації Мережі, в якому взяли участь Посол Латвії Ілгварс Клява, керівник політичної секції Посольства Румунії в Україні Міхай Діну та молдавський експерт з питань демократизації країн Східної Європи з Ресурсного центру прав людини (CReDO) Сергій Остаф.
«Якщо розглядати класичну міжнародну організацію, тоді потрібен буде секретаріат, а також його керівництво – обране чи призначене. Секретаріат – це якісь витрати. І це має узгоджуватись з бажанням української сторони, має бути позиція: як вони бачать це. …Звичайно, класична відповідь для міжнародної організації – це можливо, але це питання координації та ресурсів. …Ще один аспект: хтось все ж таки повинен оцінювати якимось чином роботу Мережі», – заявив Ілгварс Клява.
У свою чергу Сергій Остаф вважав за необхідне розділити військову та цивільну складові, але розглянути власне Кримську платформу та її Експертну мережу як єдине ціле.
«Невоєнна складова процесу окупації є дуже об’ємною. У цивільній сфері дуже багато напрямів, над якими потрібно працювати. І Кримська платформа, і Експертна мережа, я думаю, мають дуже велике значення, тому що потрібно інтегрувати всі підходи. І робота з населенням, і робота з економічними суб’єктами тощо. Я сказав би, що «платформа» і «мережа» – такий «своєрідний клей», який з’єднує всі напрямки», – зазначив молдавський експерт.
Сергій Остаф додав, що, на його думку, «є сенс інституціоналізувати та зробити робочі напрямки», і кожен із робочих напрямків може мати відповідну внутрішню організацію, яку підтримуватиме секретаріат. «Це і буде такою характерною для України формою децентралізації. У нас, наприклад, у Молдові є така форма, вона звучить як асоціація асоціацій. Також можна передбачити можливість ротаційного лідерства у Експертній мережі на період рік-два. Це дає можливість динаміки, тим більше, коли мережа має авторитет у державній владі. Отже, потрібно скористатися можливістю і здійснити інституціоналізацію. Конкретні моменти можна продумати. Це насправді не так уже й складно. Я думаю, що треба рухатися у бік більшої інституціоналізації, бо це дасть нові можливості, зокрема, безпосередньо впливати на процеси. Я думаю, що це правильний підхід для України», – пояснив Сергій Остаф свою позицію.
Міхай Діну, який вперше брав участь у роботі Форуму Експертної мережі Кримської платформи, високо оцінив її значення та роль у протидії російській агресії.
«Я вперше беру участь у роботі Форуму Експертної мережі Кримської платформи і знаходжу ці збори дуже важливими для того, щоб дати можливість експертам бути почутими. Впевнений, що такий форум, такі збори експертів дуже цікаві, щоб розповісти та поширити інформацію про те, що і як треба робити у Криму. На мій погляд, у фінальній частині форуму особливо актуальним був економічний блок, що стосувався конкретних механізмів протидії російській агресії», – заявив він.
Румунського дипломата підтримав голова латвійського дипломатичного представництва.
«А, власне, сам Форум – чудовий, бо дуже важливі теми озвучені тут. Сесія про економіку була чудовою дискусією. Дуже багато питань, і я думаю, що в такому процесі просто розвиваються думки і складається якась картина на перспективу: що буде після деокупації? Тому що ми дивимося наперед, які варіанти можливі. Економіка відіграє основну роль. Яким чином півострів існуватиме після звільнення? Це дуже важлива тема. Політики теж повинні обирати ідеї, опрацьовані експертами, щоб вони могли ухвалити найправильніші рішення», – сказав Ілгварс Клява.
Будь-який із громадських, державних чи міжнародних механізмів не може працювати без правил. Правила для учасників обумовлюються або у статуті, розробленому для конкретної організації, або у затвердженому положенні про діяльність механізму, або в рамках прийнятих норм. Інакше кожен із учасників процесу не зможе отримати можливість справедливо реалізувати свої правничий та інтереси, що призводить до зниження ефективності, хаосу і навіть до руйнації механізму.
Наша Асоціація продовжуватиме, спільно з іншими конструктивними громадськими структурами, докладати вичерпних зусиль щодо підвищення якості інституціоналізації Експертної мережі та подальшого доопрацювання відповідних проектів.
Прес-аташе Асоціації, Руслан Деремедведь
