Останні декілька місяців кримські колаборанти стурбовані наслідками зникнення такого феномену як «туристичний сезон». Масштабна російська агресія фактично зруйнувала цю галузь окупованого півострова, яка культивувалася Кремлем як складова його імперських наративів.
На тлі цих подій місцеві колаборанти почали активно говорити про ідею розвитку так званого «агротуризму», якою вони начебто «опікуються» останні часи. Слід зазначити, що певна активність у цьому напрямку дійсно спостерігається, і вона обумовлена розумінням того, що у 2023 році окупований Крим може взагалі залишитися без «російських туристів».
За традицією «агротуризм» в інформаційному просторі подається окупантами кримчанам у якості ледь не «рятівного кола», однак чи насправді плани кримських колаборантів такі «реалістичні», розбиралися експерти Асоціації Реінтеграції Криму.
На початку весни цього року Представництво Президента України в АР Крим підвело невтішні підсумки окупації: зменшення кількості зон для відпочинку; тотальний «продаж» кримських земель російським можновладцям; блокування колаборантами доступу до моря; руйнування туристичної інфраструктури; незаконна забудова унікальних рекреаційних земель. Усе це стало причиною стрімкого зменшення кількості «російських відпочивальників» [1].
Не визнаючи очевидного, кримські колаборанти ще від початку року запевняли, що «туристичний сезон» таки «відбудеться», навіть попри перекопані окопами пляжі та замасковану на кримському узбережжі військову техніку [2]. У цьому світлі пропаганда агресора повернулася до «ідеї розвитку» «агротуризму».
Справедливо зазначити, що ідея агротуризму жодним чином не належить кримським колаборантам, як вони це хочуть представити. За декілька років до окупації, українські вчені та урбаністи насправді обґрунтовували перспективність сільського туризму в Криму.
Його розглядали як непоганий спосіб розширення туристичної інфраструктури на усю територію півострова, а не тільки на його узбережжя. Дійсно, існують передумови для розвитку агротуризму, основними з яких є: поєднання декількох різновидів ландшафтів, унікальна природа та розвинений приватний сектор. У 2010 році за підтримки міжнародних організацій було створено проєкт Концепції розвитку сільського туризму в Криму, в якому були дуже чітко окреслені переваги та шляхи його розбудови.
Саме тому зрадники так вхопилися за цю опрацьовану далеко не ними ідею. Втім вони не врахували того, що тотальна мілітаризація, варварське ставлення до природних ресурсів, виїзд населення з тимчасово окупованого півострова унеможливили «розвиток агротуризму».
Сьогодні навіть унікальні ландшафти опинилися під загрозою знищення внаслідок бойових дій та екоциду, який вчинила держава-агресор, зокрема підірвавши дамбу Каховської ГЕС. Варто додати, що за роки окупації колаборанти використовують туристичну інфраструктуру, яка побудована до 2014 року. Логічно, що ця інфраструктура потребує системної модернізації та підтримання у належному стані, чого звісно в умовах окупації не відбувалося.
За таких умов інфраструктура просто руйнується, і стає непридатною для обслуговування «відпочивальників». Ігноруючи реальність, окупанти навіть проголосили про «можливість отримання грантів у розмірі 10 мільйонів рублів на розвиток агротуризму» за умов що «70% діяльності претендента повинні бути пов’язані з виробництвом сільськогосподарської продукції».
Протиправне «міністерство сільського господарство» окупантів заявило, що нібито «агротуризм дозволить залучити 400 тисяч туристів; буде створено близько 500 нових робочих місць; обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції зросте на 5–10 %». Але навіть прогнози підконтрольного агресору «кримського бізнесу» кардинально відрізняються від таких фейкових цифр [3]. Достатньо вказати що у цьому році на півострові немає не тільки «туристів» але й жодного «зростання аграрного сектору» ані щодо «праце влаштувань» ані у вимірі «обсягів виробництва».
При чому фейкова «влада» заявила планує, що «агротуризм також буде популярний у період між туристичними сезонами». Подібні заяви виглядають як знущання над кримчанами, який розповідають казки про «сироваріння, виноробство, створення равликових та устричних ферм, рибні господарства, вирощування лавандових полів».
Ну, а поки «равлики та устриці» існують лише в межах відмивання кримськими колаборантами «агротуристичних грантів», зменшення попиту на незаконні подорожі до окупованого півострова призвело до зростання цін на відпочинок у Краснодарському краї [4], а сам Сергій Аксьонов був змушеним констатувати що від початку повномасштабного вторгнення «з туристичної галузі довелося звільнити близько 30 тисяч працівників».
Вочевидь це не істотно турбує кримських колаборантів, які звісно не планували роздавати кримчанам гроші «на агротуризм», які можна вкрасти. Фінансова зацікавленість протиправних «керманичів» «міністерств туризму» та «сільського господарства» тут очевидна, й підтвердженням цього є «відсутність реклами сільського туризму» в окупованому Криму. Тобто, про нього говорить тільки злочинна «влада», яка «приймає програми» та «виділяє» під них «кошти» які потім «витрачають грантоотримувачами».
Насправді ніякий «агротуризм» не «популяризується» серед «відпочивальників», а за роки окупації не було створено жодної «локації для сільського туризму». У численних телеграм-каналах злочинних «органів влади» Криму зустрічаються лише поодинокі згадки про лавандові поля, зокрема у Бахчисарайському та Ленінському районах. У даному випадку, під начебто «агротуризмом» розуміються звичайні фотосесії для бажаючих, що взагалі не відповідає концепції сільського туризму.
До того ж, є підтвердження наших припущень щодо уваги кримських колаборантів до цього «виду туризму». Так, «власником» однієї з лавандових ферм є фейкова «агрофірма» «Тургенівська», яку заснувала така собі Шацька Марина.
Ця особа «заснувала» ще мінімум дев’ять «підприємств», при чому дуже різних за сферами діяльності. Зокрема це так звані «Експериментальний завод високовольтного обладнання», «Бахчисарайська плодоовочева база № 1», «Електротехпром», «Онікс» щодо «управління арендованою нерухомістю» й так далі.
Фейковим «директором» більшості з цих «підприємств» є Мішин Олексій, який зареєстрований як підприємець в Московській області. Ці двоє фігурантів дуже нагадують довірених осіб крупних бізнесменів агресора, які мають спільні фінансові інтереси з кримськими колаборантами. Слід припустити, що саме таким «суб’єктам» злочинні «органи влади» окупантів будуть видавати свої «гранти у розмірі 10 мільйонів рублів». З цього можна зробити висновок, що «агротуризм» – це новий проєкт збагачення Кремля та кримських колаборантів, який полягає у відмиванні «бюджетних коштів».
Втім є на тимчасово окупованому півострові кардинально інші історії, що показують як кримські колаборанти насправді «турбуються про агротуризм». Так, на початку року у кримського фермера вони забрали на м’ясо 200 корів. Це сталося у селищі Зуя, Білогірського району. «Компенсація» від колаборантів виявилася смішною: «100 рублів за кілограм живої ваги», кола зазвичай ця ціна на ринку становить 600 рублів [5].
Також варто відзначити, що у минулому році окупанти активізували протиправний процес «анулювання права власності» кримських фермерів на земельні ділянки. Близько 200 українців просто втратили свої угіддя, а протиправний «держкомреєстр» йменував це «помилкою при оформленні землі» [6]. Також на початку весни окремі фермери з півночі Криму повідомляли, що військові агресора не пускають їх обробляти земельні ділянки [7].
Це дуже яскравий приклад реального ставлення місцевих колаборантів до «розвитку сільського туризму» на півострові. Підтвердженням цього також є й окремі «документи» держави-агресора якими «визначається порядок проведення конкурсного відбору проєктів розвитку сільського туризму». Цей «документ» настільки складний та бюрократичний, що далеко не усі бажаючі зможуть навіть зібрати «необхідні для участі в конкурсі документи», а це понад «20 пунктів». «Критерії оцінки значущості проєкта» не прописані в «документі» узагалі, тобто «сама комісія повинна визначити наскільки він важливий». У таких умовах очікувано що «гранти на агротуризм» отримають виключно учасники з числа «своїх людей».
Отже у фейках про «розвиток агротуризму» в окупованому Криму, злочинна «влада» намагається підтримувати дискредитований агресором «бренд курортного півострова». Однак наявні факти свідчать, що «агротуризм» – це лише спроба освоєння кримськими колаборантами нових схем розтрати «бюджетних коштів».
Це черговий міф, який потрібен агресору та його обслузі для просування власних злочинних інтересів та створення ілюзії «розвитку» окупованого півострова. На практиці ж, в Криму продовжується системне зникнення і туристичного й аграрного секторів, яке набуває тотальних масштабів.
Джерела:
- https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3685475-taseva-pro-vpliv-okup acii-na-turizm-u-krimu-najcinnisi-zemli-viddali-rosijskim-moznovladcam.html
- https://apostrophe.ua/ua/news/society/2023-03-31/okopyi-ili-turizm-rossiya-pyitaetsya-uderjat-lyudey-v-okkupirovannom-kryimu/294187
- https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/7/700931/
- https://war.obozrevatel.com/ukr/rosiyani-vvazhayut-scho-vlitku-vijna-prijde-do-krimu-na-okupovanomu-pivostrovi-zagovorili-pro-proval.htm
- https://www.blackseanews.net/read/199670
- https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3720161-rosijski-vijskovi-na-pivnoci-krimu-ne-puskaut-fermeriv-obroblati-pola-pravozahisniki.html
- https://www.unian.ua/economics/agro/okupanti-zabirayut-u-fermeriv-v-krimu-prava-na-zemlyu-bbc-novini-11487472.html
