У червні 2023 року Джон Річардсон, колишній австралійський дипломат, який працював у Східній Європі, Белграді, Лондоні та Канберрі, а також обіймав посаду Верховного комісара Австралії в Нігерії та Гані, написав статтю для видання «Inside Story» «Кримські татари та війна росії», де зазначив, що доля переміщеного народу лежить в основі війни в Україні, і висловив думку, як її можна вирішити.
Щодо інтересу пана Річардсона до Криму та кримських татар та його відповідних доробок, представник нашої Асоціації Борис Бабін поспілкувався з австралійським експертом та взяв його коментарі на запитання, окреслені АРК.
Борис Бабін (Б.Б.) Які подальші кроки на міжнародно-правовому та політичному рівні можуть бути найбільш ефективними для захисту прав кримськотатарського народу?
Джон Річардсон. На мій погляд, першочерговим завданням має бути продовження підвищення обізнаності урядів і громадської думки в усьому світі про історію кримських татар і про те, чому їхні погляди мають бути пріоритетними у вирішенні майбутнього Криму. Це те, чому може сприяти не лише український уряд та кримськотатарські організації, а й інші уряди та громадські та політичні організації, які симпатизують Україні. Такі організації можуть включати правозахисні групи, профспілки, політичні партії та органи, що представляють корінні народи.
На жаль, на міжнародному рівні про історію та сучасну ситуацію кримських татар відомо дуже мало. Але їхня справа та справа української незалежності та суверенітету мають бути взаємопідтримуючими.
Дуже часто люди думають, що за заявами про те, що «Крим природним чином належить росії», є якась «реальність» «через історію», або через те, що в Криму проживає значна частина росіян, або навіть через фіктивний «референдум» 2014 року. Звичайно, це нікчемні «аргументи» – зокрема тому, що весь порядок після Другої світової війни в рамках Об’єднаних Націй категорично відкидає застосування сили чи переміщення кордонів на основі національних меншин чи історичних претензій.
Однак багато людей не розуміють важливості цих правил. Надання людям розуміння про права кримських татар і погане поводження з ними допоможе протистояти підтримці «ідеї» про те, що Крим якимось чином «є природно» російським. Багато хто загалом підтримує права меншин і корінних народів і прихильно ставиться до «аутсайдерів».
Пріоритетом для українського уряду та представників кримськотатарського народу також має бути доведення цих думок до урядів і громадськості в незахідних країнах Азії, Африки та Близького Сходу, де боротьба меншин і знедолених народів викликає резонанс. Наприклад, багато арабських та ісламських країн займають рішучу позицію щодо прав палестинців і розглядають ситуацію на Західному березі річки Йордан переважно як незаконну окупацію. Їх слід заохочувати розуміти схожість ситуації в Криму, і що йдеться не лише про Україну та українців загалом, а й про кримських татар та інші корінні народи Криму зокрема.
Також важливо, щоб кримські татари та уряд України продовжували звертати увагу на ситуацію в Криму з такими міжнародними організаціями, як Рада ООН з прав людини та Верховний комісар з прав людини, Рада Європи та Європейський Союз.
Б.Б. Україна та деякі інші держави, такі як Канада, Латвія та Литва, визнали радянську депортацію кримських татар геноцидом. Чи є в Австралії перспективи такого визнання?
Джон Річардсон. Я не можу бути впевненим, але, наскільки мені відомо, це активно не обговорювалося в жодному з парламентів Австралії – ані в національному парламенті, ані в законодавчих органах наших шести штатів і двох територій. Однак я не розумію, чому це не можна було б підняти, враховуючи, що деякі законодавчі органи визнали Голодомор геноцидом, а кримські депортації та Sürgünlik (депортація 1944 року) були настільки ж руйнівними та геноцидними. Це допоможе продемонструвати, що українці піклуються про здорове мультикультурне суспільство в Україні з повагою до меншин – те, що високо цінується в Австралії, яка зараз є багатокультурною країною з етнічними громадами з усього світу: близько 30 відсотків жителів Австралії народилися за кордоном.
В Австралії немає такої великої та добре організованої української громади, як у Канаді, тому вони можуть не знати про це. Українська громада зараз також дуже стурбована війною в цілому. Було б добре, якби кримські організації України заохотили їх підтримати таку ініціативу. Але також має бути можливість для людей, які розуміються на кримськотатарському питанні, підняти це питання в австралійському парламенті з ширшою метою сприяння глибшому розумінню поточної ситуації в Криму та кримських татар. Інструментом для таких дій може стати Парламентська група дружби Австралія-Україна, яка була заснована на початку цього року. Я обговорю це надалі з деякими відповідними людьми в Австралії.
Б.Б. Реінтеграція Криму після його деокупації Україною, можливо, пов’язана з питаннями правосуддя перехідного періоду, як вважають деякі експерти. Які ваші позиції та пропозиції щодо таких ідей?
Джон Річардсон. Це важливе питання, яке обговорювали низка експертів в Україні та за кордоном. …Я розумію, що була дискусія про внесення закону про правосуддя перехідного періоду у Верховній Раді, але я не знаю, який прогрес був досягнутий. Здається очевидним, що в постконфліктній ситуації важливо встановити правду та причини подій, а також запровадити відповідальність за злочини та порушення прав людини. Також важливо, щоб ці процеси також сприяли примиренню та створювали основи для мирного та демократичного майбутнього разом із відновним правосуддям.
Все це не буде однозначним, особливо після великих змін населення півострова після 2014 року. Залучення передового міжнародного досвіду за підтримки ООН буде важливим. У той же час залучення місцевого населення, включаючи групи постраждалих, також буде важливим, з можливістю створення рішень, унікальних для Криму та України.
Б.Б. Чи знають організації корінних народів Австралії та всього Тихоокеанського регіону про дискримінацію та репресії проти кримських татар і чи є практичні можливості підвищити їхню обізнаність з цих питань?
Джон Річардсон. Як і у випадку з населенням в Австралії, я не думаю, що є високий рівень обізнаності про кримських татар серед корінних громад тут, а також у південно-тихоокеанському регіоні в цілому. Питання корінного населення на даний момент мають велике значення в Австралії: наприкінці цього року запланований референдум щодо зміни конституції з метою створення «Голосу до парламенту та уряду» – органу, який представлятиме аборигенів і жителів островів Торресової протоки та даватиме рекомендації щодо питань, які їх стосуються. Мета полягає в тому, щоб визнати в конституції наші перші нації як людей, які жили на цьому континенті, можливо, більше 60 000 років – це було б до того, як перші Homo sapiens оселилися в Європі, на думку деяких вчених.
Ця зміна в конституції – те, що було нелегко зробити в нашій історії – також забезпечить існування постійного органу, який надаватиме прямий внесок корінних націй у закони, програми та політику, що стосуються корінних народів. Це слідує за попередніми кроками до примирення з корінними народами та визнання історичних помилок, таких як встановлення прав на землю та корінного титулу над традиційними землями, а також вибачення австралійського парламенту 2008 року за минулу політику, зокрема вилучення дітей аборигенів і жителів островів Торресової протоки з їхніх сімей і громад.
Тому настав час підкреслити в Австралії той факт, що кримські татари були визнані корінним народом, а Меджліс був визнаний українським парламентом представницьким органом. Хоча організації корінного населення в Австралії зараз будуть зайняті кампанією референдуму та власною боротьбою за покращення життя своїх громад, вони також повинні бути сприйнятливими до вивчення кримськотатарського питання, особливо тому, що війна в Україні привертає багато уваги в новинах і публічних дебатах.
У березні цього року уряд Австралії також вперше призначив посла у справах корінних народів, пана Джастіна Мохамеда. Хоча його основна увага буде зосереджена на тому, як міжнародна участь Австралії сприяє економічному розвитку наших корінних громад і питаннях, які їх хвилюють, він також має мандат підтримувати права корінних народів у всьому світі. Це створює можливість привернути більше уваги до прав кримських татар на міжнародних форумах.
