Незважаючи на світову ізоляцію та санкції проти росії за військову агресію щодо України, окупацію її територій, у тому числі й Кримського півострова, країна-агресор завжди є постійна у своїй манері реагування на погіршення ситуації всередині самої себе. Особливо це стосується сфери економіки. Функціонери «Держдуми» та кремлівські пропагандисти активно обманюють своїх же громадян, відверто користуючись їхньою необізнаністю та низьким рівнем економічної грамотності.
Нещодавно особисто путін заявив, що нібито «Сбербанк» (найбільший банк росії) «не тільки пройшов цей складний період, але практично відновив свою роботу: працює з прибутком, стійко, ритмічно – і це теж одна з ознак стійкості нашої фінансової системи». Однак ці слова, що не дивно, абсолютно не співпадають із реальністю.
Пропозиції, що виходять від Кремля, про злочинне впровадження діяльності «Сбербанку» на територію окупованого Криму – фарс та абсолютний ризик, виходячи із сьогоднішніх, уже невтішних, показників банку. Нагадаємо, що світові санкції проти фінансової структури агресора в повну міру ще не встигли показати своєї ефективності, оскільки сам механізм нагадує повільну задушливу банк петлю, яка приведе Ощадбанк до нематеріальної «смерті» у будь-якому випадку, навіть якщо путінські олігархи вирішать якимось чином. підтримати» абсолютно не вигідний у найближчому та надалі майбутньому банк.
Офіційно «Сбербанк» у 2022 році скоротив чистий прибуток за МСФЗ у 4,6 раза, що становить 78,3%. Тобто дохід впав до 270,5 млрд. рублів порівняно з 1 трлн 245,9 млрд. рублів прибутку в 2021 році. Сам же голова правління «Сбербанку» Герман Греф зазначив, що 2022 рік став найскладнішим роком для країни та банківського сектора, що є правдою. «Сбербанк» знаходиться під санкціями ще з 2014 року і нехай вони були не настільки ефективними, як обмеження, що діють сьогодні, банк на той момент вже відкрив умовну «скриньку Пандори», яка поступово його отруювала.
Нагадаємо, хронологію.
Після окупації Кримського півострова росія в 2014 році, за рішенням Адміністрації Президента США, 12 вересня 2014 року вперше «зустрілася віч-на-віч» з цільовими санкціями американського Міністерства фінансів. Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) тоді додало і «Сбербанку», та інші фінансові організації росії до списку ідентифікованих галузевих санкцій (SSI). Раніше, 31 липня 2014 року, «Сбербанк» та інші установи агресора опинилися в аналогічному переліку санкцій, запроваджених Європейським Союзом. Санкції, в основному, складалися з обмеження доступу до ринків капіталу ЄС та США. Після оголошення обмежувальних заходів рейтинг «Сбербанку» впав за величиною ринкової вартості серед усіх найбільших кредиторів світу, плюс іноземні інвестори позбавили банк 22 млрд. доларів. 27 серпня 2014 року Швейцарія ввела санкції проти «Сбербанку» та інших російських фінансових установ, 22 грудня 2015 року Сполучені Штати ухвалили додаткові санкції щодо «Сбербанку» та його дочірніх компаній.
Проте, протягом 2015 року ціна акцій Ощадбанку зросла на 89%, що сталося через відсутність механізму реагування на обхід обмежень через треті країни з боку Росії. Однак варто пам’ятати, що зростання не змогло повернути колишню статистику доходів та довіри кредиторів до банку. За перші три місяці 2015 чистий прибуток «Сбербанку» росії становив 26, 32 млрд. рублів, хоча в той же період 2014 року, до офіційної окупації Криму і початку військового вторгнення в Україну, дохід становив 99, 3 млрд рублів. У 3,8 відсотка статистика прибутку погіршилась.
У травні 2015 року голова «Сбербанку», на річних зборах акціонерів, пояснив, що через санкції банк не планує розпочинати роботу в окупованому Криму. Якби путін, який не відрізняється особливим розумінням навіть найелементарніших основ економіки, все ж таки продавив рішення про відкриття діяльності «Сбербанку» на території захопленого півострова – те, з чим зіткнувся банк у 2022 році трапилося б ще раніше.
Вплив Кремля на «Сбербанк» абсолютно не прихований за кулуарами якихось «особистих домовленостей». Абсолютно всім, у тому числі й російським громадянам, відомо, що основним акціонером «Сбербанку» є так званий «Російський національний фонд добробуту», який безпосередньо управляється Урядом росії (до 2020 Центральним банком рф). Цей «фонд» володіє акціями банку за системою «50% + 1», тобто звичайні вкладники та акціонери, частка яких становить 49%, абсолютно не мають жодного впливу на те, які рішення ухвалить керівництво «Сбербанку». У випадку будь-яких проблем з інвестиціями – ці 49% ризикують не отримати жодної компенсації. Без зміни російського законодавства ситуація не може змінитися.
24 лютого 2022 року у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну «Сбербанк» росії знову потрапив під санкції США, через які протягом 30 днів американські фінансові інститути закрили всі кореспондентські рахунки установи і перестали здійснювати будь-які транзакції за його участю. Буквально одразу акції «Сбербанку» втратили більше половини своєї вартості. Також було терміново ухвалено рішення про відключення всіх фінансових організацій Росії від міжнародної системи переказів «SWIFT».
Системи Visa та Mastercard призупинили свою діяльність у державі-агресорі на початку березня 2022 року. Їхні карти, випущені російськими банками, в тому числі і «Сьербанком», більше не працювали за межами росії, а карти, випущені за межами країни-терориста, більше не могли використовуватися в самій росії.
25 лютого 2022 року банк було внесено до списку санкцій Канади, 28 лютого європейському відділенню «Сбербанку» вже загрожує банкрутство через санкції. Банк Deutsche Börse, німецька дочірня установа «Сбербанку», призупинив торги акціями «Сбербанку». Через два дні, Sberbank Europe, який також є дочірньою організацією, оголосив про вихід з європейського ринку, оскільки став банкрутом. 6 квітня він також був включений до списків санкцій США. Того ж року до санкцій приєдналася Японія та Південна Корея.
Також 2022 року банк потрапив під санкції Австралії. 12 квітня мобільний додаток «Сбербанк Онлайн» було видалено з магазину програм в App Store, а на день пізніше – з Google Play. 15 квітня GitHub заблокував обліковий запис банку. 19 квітня банк потрапив до списків санкцій Нової Зеландії.
21 липня 2022 року банк нарешті був включений до списку санкцій Євросоюзу, внаслідок чого всі активи в європейських країнах були заморожені, заборонені транзакції, за винятком фінансових операцій з торгівлі продуктами харчування та добривами. 3 серпня 2022 року Швейцарія внесла «Сбербанк» до списку санкцій і заблокувала його заощадження.
15 грудня 2022 року банківська ліцензія Sberbank Europe AG закінчилася, її більше не можна відновити для продовження діяльності банку. 29 грудня 2022 року «Сбербанк» CIB Ltd (Великобританія) та SIB Limited (Кіпр) були усунені з посади фірм-членів на Лондонській фондовій біржі, а їхню діяльність було зупинено. Також 2023 року офіційно стало відомо, що «Сбербанк» закриє свій офіс в ОАЕ через санкції.
Внаслідок цього шаленого «коктейлю» санкційних обмежень, Герман Греф заявив про те, що нібито керівництво «Сбербанку» ініціювало роботу антикризового плану. Схоже, що путін він розповів лише це, не повідомивши про реальну ситуацію, в якій знаходиться банк.
Чисті витрати «Сбербанку» на створення резервів на кредитний ризик, включаючи переоцінку кредитів за справедливою вартістю, у 2022 році склали 555 млрд рублів, що майже в 4 рази більше відрахувань у 2021 році (141 млрд рублів) – і це лише за офіційною інформацією, що надається російськими економічними аналітиками та керівництвом банку. Вартість ризику у 2022 році склала 1,9%, збільшившись на 1,3 відсоткового пункту до попереднього року. Враховуючи раніше згаданий відсоток скорочення чистого прибутку «Сбербанку» в 2022 році – 78,3% – ситуація, що склалася, зовсім не повинна радувати кремлівського диктатора.
«Сбербанку» варто дбати про те, щоб намагатися зберегти хоч якусь стабільність всередині росії, оскільки «кредитна мильна бульбашка», яка в майбутньому просто знищить банк – уже неминуча. Аналіз ситуації складається тільки з відкритих даних банку агресора, без урахування ручного утримання курсу рубля, відсутності валютних операцій, дефіциту державного бюджету, що росте, завдяки чому населення росії стрімко бідніє. І це ще без факту злочинних «дотацій» колабораціоністської «влади» на окупованих територіях України, Грузії, Молдови. Також ми не взяли в аналіз щомісячні витрати Кремля на утримання «ручного пса» у вигляді білоруського диктатора лукашенка, запити якого невблаганно зростають.
«Сбербанк» уже підняв кредитні зобов’язання вчетверо. Це вже означає, що умовна «подушка безпеки» збільшилася в цьому еквіваленті. Таке рішення безпосередньо вказує на факт того, що люди беруть кредити дедалі більше, вкладаються в акції банку менше, а через інфляцію вже почали виводити гроші з банківських рахунків. Все це веде до подальшого зростання цієї «подушки безпеки», щоб путін ще приблизно рік міг публічно брехати про те, які «успіхи» є у «Сбербанку» і фантазувати про «заміщення «Сбербанком» усіх фінансових установ рф».
Оскільки саме «Сбербанк» справді є ключовим елементом економічно-фінансової системи рф, то коли чистий прибуток банку (через постійне збільшення кредитних зобов’язань) впаде в нуль – тоді в найкоротші терміни «боргова мильна бульбашка» роздмухується так, що в результаті лусне, знищивши абсолютно всю фінансову систему росії.
Швидше за все, Герман Греф чудово усвідомлює всі ризики, тож не вирішує погіршувати ситуацію відкриттям банку на території окупованого Криму. Ми нагадуємо, що економічна ситуація всередині захопленого російською армією півострова є дуже гнітючою. Ще більше збіднілих людей, котрі захочуть взяти кредити «Сбербанку» не потрібні. Навіть у разі прямого наказу путіна російським олігархам про необхідність «підтримки банку» шляхом безглуздих вкладів – він ніяк не покращить ситуацію зі «Сбербанком». Крім того, не можна покладатися навіть на «вірних» режиму Кремля олігархів, оскільки чим більше вони зможуть вкласти в «Сбербанк», тим більше вони виведуть коштів, що сильніше наблизить логічне завершення епохи існування найбільшого російського банку. Ситуація є безвихідною, а російські громадяни поки що не охоче хочуть сприймати цю невтішну реальність.
