Експерт Асоціації Олена Стадник

Окупанти заявляють, що «тимчасове припинення» видобутку газу кримським незаконним «підприємством» «Чорноморнафтогаз» нібито «не стане проблемою для проходження Кримом опалювального сезону». «Газові сховища заповнені на 98%», – повідомив Сергій Аксьонов у вересні 2022 року.

Ми «безмежно раді» за оптимізм фейкового «голови Криму» Аксьонова, але набагато чесніше було б сказати: «Ми тут облажалися. Мамо, я зламав “Чорноморнафтогаз”!». Все як старому не толерантному анекдоті про дві титанові кульки, коли адепт «російського світу» одну кульку зламав, а другу – втратив.

«Чорноморнафтогаз» – державне підприємство України, створене 1998 року. Усі 100% акцій належать «Нафтогазу України». До 2014 року це була найбільша компанія з розвідки та добування нафти та газу на українському шельфі Чорного та Азовського морів. Масштаб видобутку газу та нафти до окупації Криму становив близько півтора мільярда кубометрів газу та 6 тисяч тонн нафти на рік.

Зокрема, це ті самі «вежі Бойка». Що кумедно, навіть після влади «регіоналів», після закупівлі обладнання за завищеними вдвічі цінами, хоч би що відбувалося в Україні, а до 2014 року діяльність компанії була прибутковою. Було відкрито Одеське родовище, придбано обладнання, оновлено флот: «Федор Урюпін», «Каламіта», «Очеретай», судна типу «Крю-бот» та «Крю-Сеплаєр».

Корупційний скандал 2011 року позначився на репутації чиновників із числа «регіоналів», але Україна була здатна ефективно проводити бурові та розвідувальні роботи за рахунок компанії. Було кинуто нитку трубопроводу від Одеського родовища. При цьому Криму вистачало видобутого газу лише для себе.

Вже після злочинного захоплення вишок та інфраструктури, у 2019 році, колишній заступник голови міненерго росії Андрій Черезов повідомив, що підконтрольний агресору «Чорноморнафтогаз» закачав до Глібовського підземного сховища в Криму 1,4 мільярда кубометрів газу. «У нас газу більше, ніж Крим на даному етапі може споживати», – сказав він.

Але наші джерела наполягають на тому, що всі нинішні заяви окупантів про «експортні можливості» захопленої компанії – це не більше ніж фейк. До окупації до холодних зим додаткові потужності забезпечувалися за рахунок материкової України. Саме тому, чудово розуміючи ситуацію, Кремль був змушений кинути незаконні нитки трубопроводів із росії, зокрема «Кубань-Крим».

«У 2013 році «Чорноморнафтогаз» видобував близько 1,65 мільярда кубометрів газу, що забезпечило Криму споживання на 82%…, решту газу постачали до Криму з материкової частини України», – писав Forbes.

У 2014 році багато співробітників компанії відмовилися переходити на бік окупантів та працювати з ними. Точних цифр щодо «прибутку» фейкового кримського клону захопленого підприємства після 2014 року немає, але можна точно сказати, що цей незаконний «Чорноморнафтогаз» став збитковим та дотаційним. Єдине, що зараз формально утримує видиму життєздатність, це нитки трубопроводів із території росії.

Після загальновідомих подій на платформах «Чорноморнафтогазу», пов’язаних із масштабною агресією Росії на морі влітку 2022 року, видобуток було зупинено. Але це стало лише каталізатором для загибелі фейкового підприємства. Початок було покладено ще у 2014 році внаслідок окупації півострова та злочинної узурпації активів, обладнання та флоту.

«Сьогодні, вся діяльність «підприємства» ґрунтується на корупційній складовій, адже воно фактично збиткове. Просто через ліві фірми-прокладки, рф намагається якось компенсувати втрати технологій і фахівців галузі. Раніше такий метод прямо називався промисловим шпигунством. Але й він, як показала радянська практика, не здатний робити конкурентоспроможними галузі підприємства. Тут же спадає на думку Борис Дейч і організована ним схема з напівлегальними заправками в Криму», – коментують ситуацію експерти АРК.

Довгий час ходили чутки, що в цій незаконній компанії «головою безпеки» працює горлівський терорист з кримським минулим Безлер, а саму фейкову структуру «очолювала» сестра Наталії Поклонської.

Самі пропагандисти окупантів із «конкуруючої структури» писали про нехитру комбінацію. У 2015 році тоді ще незаконний «прокурор Криму» Наталія Поклонська заявила про «виявлені багатомільйонні порушення на підприємстві «Чорноморнафтогаз».

Як писали «зливні бачки» окупантів, при цьому «перевірка» тоді нічим не закінчилася, а рідна сестра фіктивного «прокурора» Олена Осадча несподівано стала злочинним «заступником генерального директора підприємства» з непоганою «зарплатою», тільки «оклад» якої становив 200 тисяч рублів.

2020 року Осадча «пересіла» на фейкове «крісло голови адміністрації» прибережного села Уютне у Сакському районі, де вона виросла. Писали, що у цьому статусі вона «вирішує земельне питання». Примітно, що повернення до «рідних землевідводів» Осадча тоді відтягувала, намагаючись «законсервуватися» як фейкова «глава департаменту з управління персоналом та загальним питанням», але безуспішно. Тепер, подейкують, колишню «газовичку» було втягнуто окремими спецслужбистами агресора у кампанію з «фронди» того ж таки Аксьонова.

З таким «менеджментом», точніше з його відсутністю, можна сказати з упевненістю – окупанти занапастили захоплену газову інфраструктуру. Здійснивши фіктивні, явно протиправні дії з рекету та оформивши фейкове «унітарне підприємство» «Чорноморнафтогаз», агресор очікувано унеможливив його «діяльність» у третіх країнах. Тепер у окупантів обладнання критично не вистачає, а кожна бурова потребує обслуговування – починаючи від гайок та закінчуючи обладнанням для зберігання газоконденсату та ремонту суден забезпечення.

«Агресор покладає ефемерні надії на Китай, який, до речі, сам користується послугами американських компаній для буріння та розвідки, і вочевидь не піде на ризики. Китай завжди тверезо оцінює економічні втрати, тим паче від політичних рішень. Кримське керівництво фейкового «підприємства» перебуває під санкціями України та західних партнерів, власне, як і саме «підприємство». Міжнародні структури, як-от Міжнародна морська організація, фіктивні «документи» на право плавання захоплених активів не визнають. На сьогодні не видно, як окупанти здатні вирішити проблему занепаду «підприємства» в найближчому майбутньому», – коментує ситуацію наше джерело.

Хоча, безумовно, Кремль шукатиме способи «підтримання іміджу», адже для них будь-які надумані успіхи незаконного підприємства та забезпечення Криму газом, це основний лейтмотив пропагандистської кампанії нібито «успіху кримської весни».

У режимі окупації вже йшлося не про «ефективність підприємства»: «Чорноморнафтогаз» безславно вбитий агресором, і справа часу, коли, про це буде заявлено. Зараз у окупантів «числиться» близько 3500 «співробітників», які в умовах масштабної війни, визнають самі колаборанти «залишилися без діла», адже «роботу моряків, буровиків фактично зведено до нуля». «Незважаючи на вимушений простий, заробітна плата співробітникам підприємства виплачуватиметься в повному обсязі», – заявив Аксьонов, але навіть якщо він не повністю збрехав, довго так тривати точно не буде.

2019 року той же Аксьонов заявляв, що вкрадені самопідйомні бурові установки «Чорноморнафтогазу» окупанти можуть злочинно направити до Сирії для незаконного використання «на сирійському шельфі». Українські фахівці все ж таки наполягають на тому, що заяви про будь-які переміщення узурпованих активів – не більше ніж інформаційна кампанія агресора, покликана показати картинку «ефективного менеджменту», що не існує. І за останні три роки ситуація ніяк не змінилася.

«Якщо ми говоримо про «вежі», то для їхнього переміщення потрібні фахівці та обладнання заводів Сінгапуру, який приєднався до санкцій проти росії, і з великою ймовірністю відмовить агресору в будь-яких маніпуляціях з майном, яке незаконно відібрано в України. Це загрожує санкціями та додатковими економічними втратами самому Сінгапуру та його заводів з боку США та західних партнерів, які дуже ретельно стежать за ситуацією навколо експлуатації відібраних в України об’єктів після початку окупації Криму. Нагадаємо, що Сінгапур дуже жорстко веде політику боротьби з корупцією.

Але навіть, якщо припустити гіпотетично, що Росії використовуючи підкуп і шантаж окремих чиновників «протягне угоду», виникне ще одне питання, яке вимагатиме рішення для перекидання, наприклад, у Сирію, вишок. Потрібні домовленості з Туреччиною на прохід, узурпованих активів, що в нинішній ситуації несе великі політичні ризики для Туреччини, яка заявляє про великі зусилля для «врегулювання» війни Росії проти України. Можна з упевненістю стверджувати, що і США, й інші країни, які активно виступають проти агресії росії в Україні, негативно сприймуть такий недоброзичливий жест Стамбула. Це підірве їхній авторитет, створить ризики економічного тиску на Туреччину і аж ніяк не деескалюватиме напруженість», – стверджують наші співрозмовники.

При цьому у самої Росії з таким завданням упоратися можливостей немає і в найближчому майбутньому їх не передбачається. Також для окупованого Криму газ із чорноморського шельфу так просто російським не замінити.

«Північний потік-2» не запустився, і це, у свою чергу, теж може ускладнити «російські поставки». У зимовий період це відсутність потужностей для «повного забезпечення» окупованого півострова саме російським газом. Тут відіграватимуть роль такі технічні речі, як тиск у загальній системі магістралей та трубопроводах. Це не вирішується з кондачка, за бажанням «Газпрому» чи окупаційної «адміністрації»», – додають наші співрозмовники.

Російський «Коммерсант» ще в 2021 писав, що підконтрольний агресору «Чорноморнафтогаз» прагне «перевести споживачів на передоплату». Необхідність такого заходу джерела пояснювали «рівнем видобутку компанії, що постійно падає, при закупівлях газу, що все збільшуються, на біржі», а також спробою «скоротити касовий розрив».

Так, злочинний видобуток у 2020 році, за словами одного зі співрозмовників даного «медіа» агресора, склав 1 мільярд кубометрів (нагадаємо, що це у півтора рази менше ніж видобуток 2013 року), а от «закупівля газу через біржу» – 2,2 мільярда кубометрів. Востаннє фейковий «Чорноморнафтогаз» публікував «звітність за підсумками 2019 року», і тоді навіть визнаний «збиток компанії» становив 1,6 мільярда рублів.

До масштабної агресії навіть підконтрольні окупантам «медіа» зазначали занепад «підприємства», констатуючи, що з 2014 року воно нібито не вело «жодних активних робіт з пошуку та освоєння нових родовищ», і що «видобуток кримського газу постійно знижувався». При цьому додається, що ще трохи більше 2 мільярдів кубометрів «постачають газопроводом із Краснодарського краю», який агресор незаконно запустив у 2016 році.

У вересні 2022 року Аксьонов пообіцяв «заморозити на два роки тарифи на газ для кримчан», і нібито «кошти для компенсації «Чорноморнафтогазу» виділені за дорученням президента». Втім, як кажуть незалежні експерти, жодних «засобів» ніхто не побачив, а проблему «нової нафти» у вигляді «використання споживачів» окупанти вже вирішують «креативно», різко «підвищивши» у грудні «тарифи на тепло і світло».

Підконтрольні агресору генеруючі електростанції та теплоцентралі окупованого Криму працюють на газі, і тому його «собівартість» тут легко можна «перекласти на кінцевого користувача», влаштувавши чергову масштабну аферу в рамках підконтрольних агресору «Кримгазмереж».

Але тут, цієї зими, вже газ для махінацій з «десятками тисяч платіжок», з «втратами в мережах» та «коефіцієнтами калорійності», буде вже не крадений з шельфу, а переважно незаконно перекачуваний на півострів з росії, у «Газпрому» ; тому можливо у Аксьонова і «газових бухгалтерів», що стоять за ним, виникне з цього приводу «складна розмова» з «серйозними дядьками».

Крім цього, не варто забувати і про постійні заяви агресора про теракти, що начебто «готуються». До лютого 2022 року ми вже писали про те, як на неіснуючій «охороні об’єктів» «щільно заробляють» ті ж фейкові «Чорноморнафтогаз» та «Кримгазмережі»; пізніш у цій сфері ситуація не змінилася. У неправомірній «справі» Нарімана Джеляла, нагадаємо, окупанти фабрикували саме «підрив газопроводу». Тому ніщо не завадить спецслужбам агресора влаштувати провокацію і в чергове «списати» колапс газової інфраструктури півострова на якихось віртуальних «українських терористів».

У цьому відношенні вже не дивує, що саме згадана Осадча, спільно з такими «невдахами» від агресора як сама Наталія Поклонська та описаний нами Руслан Бальбек, «раптово» стали формальними «організаторами», підконтрольного якимось силам Кремля «руху», спрямованому на «зняття з посади» того ж таки Аксьонова. На 17 грудня ними в Сімферополі навіть заявлено «мітинг» проти «захоплення власності», і формально йдеться про ті самі землі села Уютне. Але чомусь у грудневому небі над півостровом все сильніше починає пахнути краденим газом.

Схожі записи