У межах постійної співпраці з органами ООН наша Асоціація надіслала матеріали до Управління Верховного комісара ООН з прав людини для підготовки наступного дослідження щодо доступу до лікарських засобів і права на здоров’я.
У відповідних матеріалах, підготовлених професором Борисом Бабіним, доцентом Катериною Карповою та іншими експертами, й оприлюднених тепер на ресурсах ООН, наголошувалося на російських атаках проти медиків і медичної інфраструктури, зокрема лікарень та машин швидкої допомоги в Україні.
Також зазначалося, що російські «адміністрації» на окупованих територіях надають доступ до медичних послуг і засобів лише тим особам, які були змушені отримати незаконні «російські паспорти та сертифікати», при цьому здійснюючи явну дискримінацію українців.
У документі АРК також нагадувалося про російські ракетні удари по багатопрофільному лікувально-діагностичному закладу «Охматдит» та найбільшому в Києві центрі жіночого здоров’я і планування сім’ї «Isida».
Вказувалося, що система медичних закладів на окупованих територіях України є цілковито неефективною та корумпованою: незаконні «регіональні уряди» свавільно змінюють своїх «міністрів охорони здоров’я» та інших «посадовців», більшість із яких не мають жодного досвіду управління медичною інфраструктурою.
Крім того, зазначалося, що росія використовує медичну інфраструктуру та персонал у Криму для політичних провокацій проти третіх держав і мілітаристської пропаганди, а також для незаконного призову громадян України до російської армії, і це в умовах, коли на півострові бракує базових ліків та обладнання.
Також у матеріалах описано російську волюнтаристську кампанію із заборони абортів у Криму та репресії проти кримськотатарських жінок, які зверталися до Кремля зі скаргами на організоване злочинне угруповання в «міністерстві охорони здоров’я», а також на недбалість і корупцію в «Кримському перинатальному центрі».
Оприлюднене Дослідження УВКПЛ A/HRC/63/85 щодо прогалин у захисті вразливих верств населення у сфері доступу до медичних засобів та права на найвищий досяжний рівень здоров’я врахувало надану нами інформацію.
У розділі «Збройний конфлікт» цього Дослідження, з посиланням на надану нами інформацію, зазначається, що перебої в роботі системи охорони здоров’я виникають внаслідок прямих нападів на медичні заклади та медичних працівників, перешкоджання доставці гуманітарних вантажів і роботі персоналу, порушення ланцюгів постачання та створення вартості, переміщення населення, відсутності безпеки, зростання витрат, а також зриву планових програм у сфері охорони здоров’я, зокрема вакцинації.
У Дослідженні A/HRC/63/85 також зазначається, що у ході бойових дій російська сторона, за наявних відомостей, використовувала медичні заклади у військових цілях, перешкоджала наданню медичних послуг або ж стверджувала, що такі заклади нібито використовувалися протилежною стороною для військових потреб, іноді заявляючи, що внаслідок цього ці об’єкти начебто втрачали захист, передбачений міжнародним гуманітарним правом.
У пункті 18 Дослідження A/HRC/63/85 окремо наголошується, що «утримувані росією українські в’язні отримували обмежену медичну допомогу, перебуваючи при цьому в неналежних умовах і зазнаючи катувань та жорстокого поводження»; водночас у пункті 70 міститься вимога «припинити напади на сферу охорони здоров’я та забезпечити притягнення винних до відповідальності».
